Водні ресурси України формуються з місцевого стоку рік на своїй території, а також стоку, що надходить із суміжних територій Дунаєм, Дніпром і його притоками, Сіверським Дінцем. Річки України живляться переважно атмосферними опадами, частка підземних вод у їхньому живленні становить 10—20 %. У середньому на території України випадає 609 мм опадів. Із них лише 83 мм перетворюються на річковий стік; решта вологи — 526 мм — випаровується.
За розрахунками гідрологів, середнього за водністю року ресурси місцевого стоку України складають 50 км3. Із суміжних з нею територій припливає 159 км3 води. Тому загальні її ресурси оцінюються в 209 км3. Основна кількість водних ресурсів поверхневих вод припадає на басейн Дніпра — 53,5 км3 середнього за водністю року. Значні водні ресурси формуються в басейнах інших річок. Особливістю формування водних ресурсів України є те, що притік води з суміжних з нею територій набагато більший за місцевий стік. Так,
Объяснение:
Кілійським гирлом Дунаю надходить 123 км2 води. Отже, Україна має значні сумарні водні ресурси. Але їх велика частина не може бути використана для господарських потреб, тому основними є місцеві водні ресурси. За їх запасами на одного жителя Україна є однією з найменш забезпечених країн (1 тис, м3 на рік) . Запаси водних ресурсів також змінюються з року в рік, нерівномірно розподілені по території України. Найбільші вони на заході, а найменш забезпечені місцевим стоком південні райони Донецької, Запорізької, Херсонської, Одеської областей. Це вимагає дбайливого ставлення до водних об'єктів, потребує раціонального використання водних ресурсів, охорони їх від забруднення.
Русская или Восточно-Европейская равнина - это равнинах местность, на которой есть возвышенности, на рельеф которой повлияло олелинение. Эта равнина имеет выход в Белое и Баренцево моря, а так же в Азовское, Черное и Каспийское моря. Граничит с: Финляндией, Эстонией, Латвией, Белоруссией, Украиной, Казахстаном. Самая крупная рука - Волга. Имеют центральное положение, т.к. именно там находится исторический и культурные центры нашей страны. Западно-Сибирская равнина более плоская, на ней нет хребтов и возвышенностей. Имеет выход с Карское море, граничит с Казахстаном, Китаем и Монголией. Самая крупная река - Обь. Эта равнина заболочена, т.к. коэффициент увлажнения больше единицы. Таким образом, сходства эти равнин состоит в том, что они граничит с иностранными государствами, имеют выход в Северный Ледовый океан, преобладает равниный рельеф. Различия: Западно-Сибирская равнина более плоская,, Русская же возвышенная, хотя и есть на ней Прикаспийская неизменность. Так же у них отличается климат. На Восточно-Европейской равнине преобладает умеренно континентальный тип климата, а на Западно-Сибирской равнине континентальный тип климата.
Водні ресурси України формуються з місцевого стоку рік на своїй території, а також стоку, що надходить із суміжних територій Дунаєм, Дніпром і його притоками, Сіверським Дінцем. Річки України живляться переважно атмосферними опадами, частка підземних вод у їхньому живленні становить 10—20 %. У середньому на території України випадає 609 мм опадів. Із них лише 83 мм перетворюються на річковий стік; решта вологи — 526 мм — випаровується.
За розрахунками гідрологів, середнього за водністю року ресурси місцевого стоку України складають 50 км3. Із суміжних з нею територій припливає 159 км3 води. Тому загальні її ресурси оцінюються в 209 км3. Основна кількість водних ресурсів поверхневих вод припадає на басейн Дніпра — 53,5 км3 середнього за водністю року. Значні водні ресурси формуються в басейнах інших річок. Особливістю формування водних ресурсів України є те, що притік води з суміжних з нею територій набагато більший за місцевий стік. Так,
Объяснение:
Кілійським гирлом Дунаю надходить 123 км2 води. Отже, Україна має значні сумарні водні ресурси. Але їх велика частина не може бути використана для господарських потреб, тому основними є місцеві водні ресурси. За їх запасами на одного жителя Україна є однією з найменш забезпечених країн (1 тис, м3 на рік) . Запаси водних ресурсів також змінюються з року в рік, нерівномірно розподілені по території України. Найбільші вони на заході, а найменш забезпечені місцевим стоком південні райони Донецької, Запорізької, Херсонської, Одеської областей. Це вимагає дбайливого ставлення до водних об'єктів, потребує раціонального використання водних ресурсів, охорони їх від забруднення.