В Казахстане 161 сельских района и 16 городских районов. Районы подразделяются на городские и сельские.
Явление деления сельской местности на районы в Казахстане возникло ещё при Советском Союзе. По функциям сельский район аналогичен сельсовету. Совокупность сельских районов образуют область. В состав сельского района в Казахстане также включаются административные единицы меньшего порядка — сельский округ.
Самый большой по площади район — Улытауский район Карагандинской области (122,9 тыс. км²). Самый маленький по площади район — Сайрамский район Туркестанской области (1,15 тыс. км²).
Самый населённый район — Сарыагашский район Туркестанской области (315 742 человек (2015)), в 2012-2014 года самым населенным был Сайрамский район (319 554 человек (2014)). Самый малонаселённый район — Егиндыкольский район Акмолинской области (6 325 человек (2015)).
Объяснение:
Станом на 1 січня 2019 року густота населення України становила 70,5 осіб на 1км2. Найвища густота населення характерна для східних та західних областей, а також Київської області (разом з Києвом
Досить низька густота населення у поліських і степових областях України. Максимальна густота населення зафіксована у Донецькій області, мінімальна — у Чернігівській.
Певний вплив на густоту населення мають природні показники. Так, у наш час найменша густота населення характерна для північних районів країни, де найвищий коефіцієнт лісистості території, значна заболоченість, ґрунти мають низьку родючість. До таких регіонів належать північні частини Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей.
Природні умови визначають низьку густоту населення також у високогірних районах Карпатських і Кримських гір. Це стосується окремих частин Закарпатської, Львівської, Чернівецької областей та Автономної Республіки Крим. Низькі показники густоти населення характерні для посушливих районів степових областей: Херсонській області (38,4 осіб на 1 км2), а також в окремих частинах Одеської, Миколаївської, Запорізької, Кіровоградської областей.
З другої половини XX століття на розміщення населення України все більший вплив мало поступове загострення екологічної кризи й особливо чорнобильська катастрофа. Так, у 1986 р. були повністю відселені мешканці міст і сіл 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської АЕС. Пізніше було визначено й інші території безумовного (обов'язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення. Населення залишає й інші зони екологічної біди, які займають близько 15% території України.
Объяснение:
извини