Жер көлемі жағынан әлем елдерінің ішінде 9-ыншы орын алады (2 724 900 км²). Батысында Еділдің төменгі ағысынан, шығысында Алтай тауларының етегіне дейін 3000 км-ге, солтүстіктегі Батыс-Сібір жазығынан, оңтүстіктегі Қызылқұм шөлі мен Тянь-Шань тау жүйесіне 1 600 км-ге созылып жатыр. Қазақстан Каспий теңізі арқылы Әзірбайжан, Иран елдеріне, Еділ өзені және Еділ-Дон каналы арқылы Азов және Қара теңіздерге шыға алады. Мұхитқа тікелей шыға алмайтын мемлекеттердің ішінде Қазақстан - ең үлкені.
Бес мемлекетпен көршілес, солтүстігінде Ресеймен — 6 467 км, оңтүстігінде — Түрікменстан — 380 км, Өзбекстан — 2 300 км және Қырғызстан — 980 км, ал шығысында — Қытаймен — 1 460 км шектеседі. Жалпы құрлық шекарасының ұзындығы — 13392,6 км[1]. Батыста Каспий теңізімен, оңтүстікте Арал теңізімен шайылады.
Қазақстан Республикасының аумағы Еділ өзені алабынан шығысында Алтай тауы шыңдарына дейін, Батыс Сібір жазығынан (Солтүстік Қазақстан жазығы) оңтүстігінде Тянь-Шань тауына дейін созылып жатыр. Аумағының 10%-ы биік таулы өңірлер, қалған бөлігі ойпат, жазық, үстірт, қырат жерлер. Қазақстанның ең биік жері – Хантәңірі шыңы (6995 м). Ол Тянь-Шань тау жүйесінде орналасқан. Каспий теңізінің шығыс жағалауында елдің ең төмен жері Қарақия (Қаракие) ойысы теңіз деңгейінен 132 м төмен орналасқан.
Қазақстан кен байлықтарының қоры мен әр алуандығы жағынан жер шарындағы ең бай аймақтардың бірі саналады. Қазақстанда 200-дей мұнай және газ орындары анықталған. Оның негізгі бөлігі (80%-ы) Каспий маңында шоғырланған. Республикада 200-ге жуық көмір кен орындары барланған. Ең ірі көмірлі алаптар Орталық Қазақстанда орналасқан. Қазақстанда қара металл кентастарының бір мыңнан аса орны табылған. Олар республиканың барлық жерінде дерлік кездеседі. Елімізде түсті металдардың ірі базасы қалыптасқан. Олардың ішінде жетекші орынды мырыш, қорғасын, мыс кендері алады. Олар, негізінен, Шығыс Қазақстан мен Орталық Қазақстанда шоғырланған. Қазақстан сирек кездесетін металдарға бай өлке. Елімізде алтын мен күміс өндіру ежелден жолға қойылған. Нақтыланған алтын қоры жағынан Қазақстан әлемдегі жетекші ондыққа кіреді және күміс өндіру көлемі бойынша Азияда 1-орын алады. Елімізде 100-ден астам барланған уран кендері бар.
Покровные ледники – это прежде всего огромные ледниковые щиты Антарктиды (площадь 13,979 млн. км2, средняя мощность ледникового покрова 1720 м, максимальная – 4300 м) и Гренландии (соответственно 1,8 млн. км2, 2300 м, 3400 м).
Покровное оледенение Антарктиды, по современным данным, начало оформляться 25 млн. лет назад, а 7 млн. лет назад площадь ледника была максимальной, в 1,8 раза больше современной. Примерно 10 млн. лет назад уже существовал и Гренландский ледниковый покров. У покровных ледников плоско-выпуклая форма, не зависящая от подледного рельефа. Накопление снега происходит в центре, за счет снега и сублимации водяного пара на поверхности ледника, расходование – на окраинах. Движение (течение) льда «радиальное» – от центральной части к периферии, независимо от подледного ложа, где происходит главным образом механическая разгрузка путем обламывания концов ледников, находящихся на плаву. На поверхности ледников расход льда происходит путем абляции.
Объяснение:
Об'єктом Концепції є навколишнє природне середовище
Азовського і Чорного морів у межах внутрішніх морських вод,
територіального моря, виключної (морської) економічної зони
України та прибережної смуги морів. У цій Концепції термін
"прибережна смуга морів" наводиться у визначенні Світового банку
за редакцією проекту Європейського кодексу поводження щодо
прибережних смуг морів від 14 жовтня 1997 року: прибережна смуга
моря - це зона контакту суші з морем, включаючи природні комплекси
як берега, так і прилеглої морської акваторії. Межі прибережної
смуги морів довільні, відрізняються в різних країнах і найчастіше
встановлюються із адміністративних міркувань, а також характеру
проблем, які повинні там розв'язуватися.
Здійснення заходів з охорони навколишнього природного
середовища Азовського і Чорного морів забезпечується:
а) правовими засобами. Передбачається удосконалення
природоохоронного та природоресурсного законодавства, пов'язаного
із збереженням навколишнього природного середовища морів. У
зв'язку з цим необхідно внести зміни і доповнення до водного
законодавства та законодавства про природно-заповідний фонд,
Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні;
розробити та прийняти закони про охорону вод морів і прибережну
смугу морів, здійснення рибальства, а також визначити
нормативно-правові засади розвитку аквакультури, встановити та
забезпечити практичне застосування екологічних критеріїв оцінки
впливу забруднення на навколишнє природне середовище Азовського і
Чорного морів, їх прибережної смуги та на здоров'я населення;
затвердити порядок рекреаційного використання прибережних об'єктів
природно-заповідного фонду з дотриманням екологічно допустимого
навантаження;
б) фінансовими засобами. Реалізація Концепції повинна
проводитися за рахунок коштів підприємств, установ та організацій,
що забруднюють Азовське і Чорне моря, Державного бюджету України
(з урахуванням реальних можливостей держави), республіканського
бюджету Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих бюджетів,
фондів та інших джерел;
в) організаційними засобами. Координація діяльності щодо
реалізації Концепції здійснюватиметься спеціально уповноваженими
органами в галузі охорони навколишнього природного середовища та
використання природних ресурсів за участю інших заінтересованих
центральних і місцевих органів виконавчої влади;
г) науково-методичними засобами. Для науково-методичного
забезпечення охорони та відтворення навколишнього природного
середовища Чорного і Азовського морів проводитимуться дослідження,
спрямовані на прийняття ефективних рішень щодо зменшення рівня
забруднення вод морів, збереження і відтворення біологічних
ресурсів, захисту геологічного середовища морів;
д) інформаційно-освітніми засобами. З метою підвищення рівня
екологічної освіти та поінформованості населення
Азово-Чорноморського регіону щодо екологічного стану Азовського і
Чорного морів передбачається розширити обсяг видання
науково-популярної та іншої літератури, випуск
науково-пізнавальних теле- і радіопрограм. Екологічні знання
повинні стати обов'язковою кваліфікаційною вимогою для всіх
посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням
природних ресурсів цих морів.
З урахуванням міжнародних зобов'язань України щодо охорони та
відновлення навколишнього природного середовища Азовського і
Чорного морів Концепцією визначається система заходів, які можуть
бути здійснені до 2007 року (з урахуванням наявних організаційних
та економічних можливостей).