ответить про Польшу 1. В какой части света находится твоя страна?
2. Какое(-ие) море(-я) омывает(-ют) берега твоей страны?
3. Какие горы есть в твоей стране?
4. Какие крупные города, кроме столицы, есть в твоей стране?
5. В какой сфере хозяйства занято большинство жителей страны?
6. Какие сельскохозяйственные культуры выращивают в твоей стране?
7. Какие достопримечательности можно посмотреть в твоей стране?

👇

Открыть все ответы

Ответ:

lykuanenkoartem

09.10.2021

Формация железомарганцевых конкреций абиссальных котловин развита на обширных площадях и представлена совокупностью рудных провинций, приуроченных к крупным морфоструктурам дна - участкам абиссальных котловин. Размещение рудных провинций ЖМК подчиняется широтной зональности, что позволяет в пределах планетарного пояса выделить три самостоятельных рудных пояса, приуроченных к определенным широтам. Северный субтропический и тропический пояс расположен между 40њ с. ш. и экватором. Наиболее ярко он представлен в Тихом океане. Это рудные провинции Северо-западная, Северо-восточная, Калифорнийская, Кларион-Клиппертон, Центрально-Тихоокеанская, Восточно-Марианская и Филиппинская. В Атлантике это провинция Североамериканской котловины, а также рудопроявления в котловинах Канарской и Сьерра-Леоне.

Южный субтропический и тропический пояс расположен между экватором и 40њ ю. ш. В Тихом океане к нему относятся провинции Южно-Тихоокеанская, Перуанская и Чилийская. В Индийском - Агульяс, Мадагаскарская, Центрально-Индоокеанская, Осборн, Западно-Австралийская, Натуралиста, Амстердамская, Крозе. В Атлантике известны провинции Капская и Бразильская.

Южный высокоширотный пояс расположен между 40њ ю. ш. и Южным Полярным кругом. Эти руды в равной мере могут связываться как со структурами Тихого и Атлантического океанов, так и со структурами Южного полярного бассейна. Последнее представляется более справедливым. Здесь выделяются провинции Беллинсгаузена, Южно-Тихоокеанского поднятия и моря Скотия, а также цепь рудопроявлений к югу от Австрало-Антарктического срединно-океанического хребта.

Всего в Мировом океане выделено 26 конкреционных объектов, характеризующихся различной площадью, продуктивностью, содержаниями металлов.

Наиболее детально изученной и по современному состоянию изученности наиболее богатой и перспективной является провинция Кларион-Клиппертон в Северо-Восточной котловине Тихого океана. Характеристика этой провинции приводится ниже.

4,4(40 оценок)

Ответ:

MAMAV147

09.10.2021

Географія ґрунтів одночасно вивчає закономірності просторових змін ґрунтів і причини цих змін. Причинами просторових змін ґрунтів є просторові зміни факторів ґрунтоутворення (клімату, ґрунтоутворюючих порід, рельєфу, рослинності і тваринного світу, діяльності людини, тривалості ґрунтоутворення тощо). Отже, закономірності географічного поширення ґрунтів є результатом складної взаємодії всіх факторів ґрунтоутворення.Основними законами географії ґрунтів є: 1) закон горизонтальної зональності; 2) закон вертикальної зональності; 3) закон фаціальності ґрунтів; 4) закон аналогічних топографічних рядів (зональних типів ґрунтових комбінацій).Закон горизонтальної зональності сформулював В. В. Докучаєв у праці «К ученню о зонах природи» (1899). Згідно з цим законом основні типи ґрунтів поширені на поверхні континентів земної кулі широкими смугами (зонами), які послідовно змінюють одна одну відповідно до зміни клімату, рослинності та інших факторів ґрунтоутворення. Цей закон проявляється в наявності на земній поверхні ґрунтово-біокліматичних поясів, які перетинають континенти. В Північній півкулі виділяють п'ять широтних ґрунтово-біокліматичних поясів: полярний, бореальний, суббореальняй, субтропічний і тропічний. Для кожного поясу характерні свої ряди типів ґрунтів, які не зустрічаються в інших поясах.Закон вертикальної зональності також відкрив В. В. Докучаєв, вивчаючи ґрунтовий покрив Кавказу. В гірських системах простежується послідовна зміна типів ґрунтів у міру наростання абсолютної висоти від підніжжя гір до їх вершин у зв'язку зі зміною клімату, рослинності та інших факторів ґрунтоутворення. Склад ґрунтових зон в гірських країнах в основному аналогічний складу зон на рівнині.Закон фаціальності ґрунтів обґрунтували Л. І. Просолов ї І. П. Герасимов. Суть його полягає в тому, що місцеві провінціальні (фаціальні) особливості клімату зумовлюють появу специфічних місцевих ознак ґрунтів і навіть формування інших типів. Така різноманітність зумовлена неоднаковою континентальністю клімату, неоднаковим сезонним розподілом опадів тощо.Закон аналогічних топографічних рядів (вчення про зональні ґрунтові комбінації) остаточно сформулювали при проведенні великомасштабних ґрунтово-картографічних досліджень для потреб землевпорядкування. Основи його було закладено в працях В. В. Докучаєва, М. М. Сибірцева, Г. М. Висоцького, М. О. Дімо, С. О. Захарова, С. С. Неуструєва та інших вчених. Суть його в тому, що поширення ґрунтів на великих територіях (в межах зон) зумовлене переважно впливом рельєфу, ґрунтоутворюючими породами та іншими місцевими умовами ґрунтоутворення. У всіх зонах ця закономірність має аналогічний характер: на підвищених елементах залягають автоморфні, генетично самостійні ґрунти, яким властива акумуляція малорухомих речовин; на понижених елементах рельєфу формуються генетично підпорядковані ґрунти (гідроморфні), які акумулюють в своїх горизонтах рухомі продукти ґрунтоутворення; на схилах залягають перехідні ґрунти. В наш час вивчення топографічних закономірностей поширення ґрунтів виділилось в окремий напрям географії ґрунтів під назвою вчення про структуру ґрунтового покриву (В. М. Фрідлянд, 1923)

4,8(43 оценок)

Это интересно:

Образование

06.01.2021

Клюква стоит 250 рублей за кг, а малина 200....

Образование

16.03.2023

Решить систему уравнений x2 + y2 + xy = 3...

Образование

05.08.2020

Решить систему уравнений x2 + xy +y2 = 13...

Образование