Довжина річки — 717 км, площа басейну 22 800 км². Площа водозбору річки Псел на території України становить 16270 км².[2][3] Долина у верхній частині вузька, глибока, з крутими схилами, нижче її ширина досягає 10—15 км, у пониззі — 20 км. Схили долини асиметричні: високі праві (вис. 30 — 70 м) та низькі ліві. Коли ріка добігає смт Шишак гається незвичайне явище: вищий лівий берег — це виняток з правила Г. Коріоліса (Сила Коріоліса), відповідно до якого у північній півкулі праві береги річок вищі. Висота 168 м (вершина).
Заплава розчленована старицями та протоками, на окремих ділянках заболочена. Річище звивисте, розгалужене, ширина річища у нижчій течії до 60 — 80 м. Похил річки 0,23 м/км. Живлення переважно снігове. Середьорічні витрати води, м³/с: біля м. Суми — 23,9; біля м. Гадяч — 34,7 ; біля с. Запсілля — 51,8. Мінералізація води становить: весняна повінь — 632 мг/дм³; літньо-осіння межень — 713 мг/дм³; зимова межень — 749 мг/дм³.[4] Озер 25 км², боліт 190 км². Річка замерзає на початку грудня, скресає до кінця березня.
ДеснаДовжина 1130 км (з них в Україні 591 км). Площа басейну 88,9 тис. км² (за водозбірною площею Десна посідає друге місце серед приток Дніпра). Площа водозбору річки Десна на території України становить 33820 км²[1][2]. Долина переважно трапецієподібна, у верхній та середній течії асиметрична — з низьким лівим і високим правим берегом; нижче береги пологі, піщані. Заплава заболочена, багато проток, стариць та озер. Річище звивисте, завширшки до 450 м (пересічна ширина 200 м). Глибина річки 2—4 м (максимальна 17 м). Похил річки 1 м/км.
Живлення переважно снігове, навесні часті повені, влітку (в межень) рівень води спадає на 3—4 м. Швидкість течії у межах Київської області дуже висока як для рівнинної річки.
Мінералізація води р. Десна (м. Чернігів) в середньому становить: весняна повінь — 271 мг/дм³; літньо-осіння межень — 351 мг/дм³; зимова межень — 376 мг/дм³[3].
Прип'ятьДовжина 775 км (на території України — 261 км), площа басейну 121000 км². Долина Прип'яті у верхів'ї виражена слабо, у пониззі чіткіша. Заплава розвинута на всьому протязі, виділяють дві надзаплавні тераси. Ширина заплави у верхній течії 2—4 км і більше; в окремі роки затоплюється на кілька місяців. У пониззі ширина заплави сягає 10—15 км. Річище у верхів'ї каналізоване; нижче — звивисте, утворює меандри, стариці, багато проток (однією з них сполучена з оз. Нобель); є піщані острови. Ширина річки у верхній течії до 40 м, у середній — 50—70 м, у пониззі 100 — переважно 250 м, при впадінні у Київське водосховище — 4—5 км. Дно піщане та піщано-мулисте. Похил річки 0,08 м/км. Живлення мішане.
Для водного режиму характерна тривала весняна повінь, короткочасна літня межень, що порушується дощовими паводками та майже щорічними осінніми підняттями рівня води. На весну припадає 60—65 % річного стоку, вода підіймається на 1—4 м, на ділянках із звуженою заплавою — на 7 м. Пересічна витрата води в гирлу 450 м³/с. Замерзає на початку грудня, скресає наприкінці березня. Колір води визначається переважанням у басейні річки торфово-болотних ґрунтів. Судноплавна на 577 км, Дніпровсько-Бузьким каналом сполучена з р. Мухавцем (бас. Західного Бугу).
Неравномерность размещения населения Китая объясняется следующими факторами:
1. Природный фактор
Понятно, что обширные районы с экстремальными природными условиями (пустыни, высокогорья) не создают благоприятных предпосылок для жизни людей.
2. Исторический фактор
Тысячи лет назад, когда оседлое земледелие развивалось в долинах рек Центрального Китая, там возникли окруженные защитными стенами города, ставшие политическими, военными и культурными центрами страны. Многие из этих городов сохранили свое экономическое и политическое значение до сего дня. Начиная с 19 в. торговля с западными странами стимулировала развитие крупных портовых городов страны.
3. Демографический фактор
Население КНР характеризуется высоким средним возрастом, что является следствием политики «одна семья — один ребёнок» .
Количество и плотность населения быстрее всего увеличиваются в тех регионах, где наиболее высок его естественный прирост.
Сложность демографической ситуации отразилась на том, что в сельских районах где проживает 75% населения сложилась ситуация при которой страна, имеющая 7% мировой пашни кормит 24% населения мира. Сложной проблемой является перенаселенность деревни, в которой к настоящему моменту уже 1/3 всех рабочих семей является избыточной. Всего в сельском хозяйстве Китая занято более 400 млн. человек, а по числу занятых в промышленности Китай занимает первое место в мире.
4 Социально-экономический фактор
Четвертая причина — воздействие социально-экономических условий жизни людей, их хозяйственной деятельности, уровня развития производства. Если в недавнем Китай по темпам и уровням урбанизации принадлежал к числу сильноурбонизированных стран, но после 1949 года постепенно начинает увеличиваться количество городского населения, за счет строительства новых промышленных центров. В этот период в стране появляется более 500 больших городов и городов "миллионеров" (более 30), кроме того, Китай занимает первое место в мире по количеству горожан.
5. Этнический состав населения
Китай – многонациональное государство.
В этническом плане более 90% населения Китая составляют ханьцы, или китайцы «хань» . Кроме того, в стране проживают представители следующих национальных и этнических групп: чжуаны, уйгуры, хуэйцзу, тибетцы, мяо, маньчжуры, монголы, буи Вследствие миграционных процессов их число в районах проживания национальных меньшинств увеличивается, однако в большинстве своем они населяют Центральный и Восточный Китай.