На території України відбуваються різноманітні фізико-географічні процеси. Значно посилились ерозійні процеси, змив і розмив, що відбувається на схилах за добових сум опадів 10—20 мм. У середньому за рік на рівнинній території України буває 3—5 днів з опадами більше 20 мм. А в Українських Карпатах і Кримських горах добові суми опадів часом досягають і 50— 180 мм, через що процеси змиву ґрунтів стають набагато інтенсивнішими. Еродованих земель в Україні — 12,8 млн.га, або 33 %. Про велику небезпеку цих процесів для сільськогосподарського виробництва свідчить щорічне вибуття 80 тис. га еродованих земель, а відтак — утрата значних врожаїв. Із цими процесами тісно пов'язане утворення ярів. Велике поширення яружних процесів обумовлене наявністю пухких лесових порід, що легко розмиваються атмосферними опадами й під час танення снігу.
Значного розмаху в Україні набули і зсувні процеси: вздовж високих берегів Дніпра та його приток, уздовж Азово-Чорноморського узбережжя, де вони поєднуються з абразією морських берегів; зсуви ігаються в Українських Карпатах, на південних схилах Кримських гір.
Велику рушійну силу мають селі — стрімкі великі потоки з води, грязі, уламків гірських порід. Вони утворюються в басейнах гірських річок Українських Карпат і Кримських гір, на схилах гір, іноді височин після інтенсивних дощів, швидкого танення снігу під час різкого підвищення температури повітря, за прориву запрудних гірських озер, водосховищ на височинах. Селі короткочасні, але характеризуються швидким підвищенням рівня і зростанням руйнівної сили селевого потоку.
На території України є умови для розвитку карстових процесів (наявність вапнякових чи крейдових тріщинуватих порід, здатних до каретування, достатня кількість атмосферних вод, насиченість цих порід підземними волами). Карстові процеси в Україні розвиваються в карбонатних, сульфатних і галогенних породах. Україна — одна з класичних карстових країн світу.
Процеси заболочування характерні для зони мішаних лісів, менше вони поширені в лісостеповій та степовій зонах. У зоні мішаних лісів площа торфових боліт становить понад 500 тис. га. Основними причинами широкого розвитку процесів заболочування в Поліссі є позитивний баланс вологи, рівнинність території, неглибоке залягання водотривких шарів, поширення піщаних відкладів, які швидко фільтрують атмосферні води; неглибоке залягання ґрунтових вод, які живлять собою болота, великі весняні розливи рік і застоювання повеневих вод в умовах плоского рельєфу.
На територіях із надмірним атмосферним зволоженням і штучним зрошенням розвиваються процеси заболочування й підтоплення. На меліоративних землях через неправильне зрошення розвивається вторинне засолення ґрунтів.
Стихійні природні явища—це ті, прояв яких має аномальний характер і завдає великої шкоди господарству. На території України через складність фізико-географічних умов характерною є значна повторюваність небезпечних метеорологічних явищ (злив, великого граду, пилових бур, завірюх і снігопадів, морозів, спеки, суховіїв, заморозків тощо). В Україні досить часті сильні дощі, коли за 12 год (і менше) випадає 50 мм та більше опадів. Для гірських районів сильними є дощі за випадіння 30 мм та більше опадів за той же час. Вони випадають на західних холодних фронтах, їх можуть приносити південно-західні та стаціонарні циклони. Найчастіше (35 %) такі дощі випадають протягом одного дня, а також 2—5 днів. Вони починаються на заході та поступово змішуються на схід. їх розподіл по території має плямистий характер, частіше випадають на території однієї адміністративної області.
Пасса́т (от исп. viento de pasada — ветер, благоприятствующий переезду, передвижению) — ветер, дующий между тропиками круглый год, в Северном полушарии с северо-восточного, в Южном — с юго-восточного направления, отделяясь друг от друга безветренной полосой. На океанах пассаты дуют с наибольшей правильностью; на материках и на прилегающих к последним морям направление их отчасти видоизменяется под влиянием местных условий. В Индийском океане, вследствие конфигурации берегового материка, пассаты совершенно меняют свой характер и превращаются в муссоны.
Пасса́т (от исп. viento de pasada — ветер, благоприятствующий переезду, передвижению) — ветер, дующий между тропиками круглый год, в Северном полушарии с северо-восточного, в Южном — с юго-восточного направления, отделяясь друг от друга безветренной полосой. На океанах пассаты дуют с наибольшей правильностью; на материках и на прилегающих к последним морям направление их отчасти видоизменяется под влиянием местных условий. В Индийском океане, вследствие конфигурации берегового материка, пассаты совершенно меняют свой характер и превращаются в муссоны.
Відповідь:
На території України відбуваються різноманітні фізико-географічні процеси. Значно посилились ерозійні процеси, змив і розмив, що відбувається на схилах за добових сум опадів 10—20 мм. У середньому за рік на рівнинній території України буває 3—5 днів з опадами більше 20 мм. А в Українських Карпатах і Кримських горах добові суми опадів часом досягають і 50— 180 мм, через що процеси змиву ґрунтів стають набагато інтенсивнішими. Еродованих земель в Україні — 12,8 млн.га, або 33 %. Про велику небезпеку цих процесів для сільськогосподарського виробництва свідчить щорічне вибуття 80 тис. га еродованих земель, а відтак — утрата значних врожаїв. Із цими процесами тісно пов'язане утворення ярів. Велике поширення яружних процесів обумовлене наявністю пухких лесових порід, що легко розмиваються атмосферними опадами й під час танення снігу.
Значного розмаху в Україні набули і зсувні процеси: вздовж високих берегів Дніпра та його приток, уздовж Азово-Чорноморського узбережжя, де вони поєднуються з абразією морських берегів; зсуви ігаються в Українських Карпатах, на південних схилах Кримських гір.
Велику рушійну силу мають селі — стрімкі великі потоки з води, грязі, уламків гірських порід. Вони утворюються в басейнах гірських річок Українських Карпат і Кримських гір, на схилах гір, іноді височин після інтенсивних дощів, швидкого танення снігу під час різкого підвищення температури повітря, за прориву запрудних гірських озер, водосховищ на височинах. Селі короткочасні, але характеризуються швидким підвищенням рівня і зростанням руйнівної сили селевого потоку.
На території України є умови для розвитку карстових процесів (наявність вапнякових чи крейдових тріщинуватих порід, здатних до каретування, достатня кількість атмосферних вод, насиченість цих порід підземними волами). Карстові процеси в Україні розвиваються в карбонатних, сульфатних і галогенних породах. Україна — одна з класичних карстових країн світу.
Процеси заболочування характерні для зони мішаних лісів, менше вони поширені в лісостеповій та степовій зонах. У зоні мішаних лісів площа торфових боліт становить понад 500 тис. га. Основними причинами широкого розвитку процесів заболочування в Поліссі є позитивний баланс вологи, рівнинність території, неглибоке залягання водотривких шарів, поширення піщаних відкладів, які швидко фільтрують атмосферні води; неглибоке залягання ґрунтових вод, які живлять собою болота, великі весняні розливи рік і застоювання повеневих вод в умовах плоского рельєфу.
На територіях із надмірним атмосферним зволоженням і штучним зрошенням розвиваються процеси заболочування й підтоплення. На меліоративних землях через неправильне зрошення розвивається вторинне засолення ґрунтів.
Стихійні природні явища—це ті, прояв яких має аномальний характер і завдає великої шкоди господарству. На території України через складність фізико-географічних умов характерною є значна повторюваність небезпечних метеорологічних явищ (злив, великого граду, пилових бур, завірюх і снігопадів, морозів, спеки, суховіїв, заморозків тощо). В Україні досить часті сильні дощі, коли за 12 год (і менше) випадає 50 мм та більше опадів. Для гірських районів сильними є дощі за випадіння 30 мм та більше опадів за той же час. Вони випадають на західних холодних фронтах, їх можуть приносити південно-західні та стаціонарні циклони. Найчастіше (35 %) такі дощі випадають протягом одного дня, а також 2—5 днів. Вони починаються на заході та поступово змішуються на схід. їх розподіл по території має плямистий характер, частіше випадають на території однієї адміністративної області.
.
Пояснення: