Карагандинское угольное месторасположение. расположен в пределах казахского мелкосопочника. общие геологические запасы составляют 51 млрд тонн угля. глубина залегания: 50-300 м. в составе карагандинского угля содержится малое количество серы и фосфата, поэтому из него получают 100%-ный коксующий уголь. толщина угольного пласта: 1,5-15 м. в карагандинский бассейн входят абайское, шахтинское, шаханское угольные месторождения. 50% произведенного угля используется на карагандинском металлургическом комбинате, на теплоэлектростанциях, в коммунальном хозяйстве. остальная часть транспортируется в россию, районы центральной азии. способ добычи угля: открытый. экибастузский угольный бассейн. расположен в павлодарской области республики казахстан. геологические запасы угля составляют 12 млрд тонн. глубина залегания - 6,4 м. угли гумусовые, каменные. высокой зольностью. толщина угольного пласта составляет 100-120 м. в экибастузский угольный бассейн входят разрез богатырь, восточный и северный разрезы. данный уголь используют для печей местных теплоэлектростанций. в карьере "богатырь" добывается 50 млн тонн угля ежегодно. для этого используются несколько роторных экскаваторов, которые добывают по 5 тысяч угля в час. способ добычи - открытый.
З давніх часів люди знали нро небесні тіла, які вони назвали планетами. Зовні вони схожі на зорі, але відрізняються від них тим, що постійно переміщуються по небу, переходячи з одного сузір’я до іншого, змінюючи свою яскравість. Пояснюється це тим, що планети рухаються своїми орбітами навколо Сонця і світять нам його відбитим світлом. Тобто самі планети не випромінюють світло.Пині вчені налічують вісім планет Сонячної системи. У шести з них виявлено природні супутники - небесні тіла, які обертаються навколо планет. Проте в природі існують ш;е й небесні тіла. Це всі тіла, ш;о знаходяться за межами Землі: зорі, планети, комети, астероїди тош;о. Найбільшими небесними тілами є зорі, найменшими - космічний пил. Тисячі років люди гають за зоряним небом, намагаючись розібратись у його зоряному різноманітті, класифікувати його, якось позначити.Зоря — самосвітне небесне тілоРозжарені небесні тіла, що випромінюють світло, називають зорями. Неозброєним оком на зоряному небі можна налічити близько 3000 зір, а за до бінокля, підзорної труби чи телескопа - набагато більше. Щоб простіше було орієнтуватися серед великої кількості зір, які можна побачити неозброєним оком, небесну сферу поділили на ділянки, а зорі на цих ділянках об’єднали в групи і назвали сузір’ями.Давні дослідники зоряного неба нодумки сполучали зорі лініями так, що вони схематично нагадують певні фігури. Тому на небі можна знайти Терези й Рака, Тельця і Пса. Багато назв зір і сузір’їв пов’язано з міфами й легендами. Не виняток і сузір’я Оріона, яке легко знайти на нашому небі за яскравими зорями Планети земної групи мають високу густину та складаються переважно з силікатів та металізованого заліза (на відміну від газових гігантів та льодових карликових планет, об’єктів пояса Койпера та хмари Оорта). Найбільша планета земної групи — Земля, більше ніж у 14 разів поступається в масі найменшому газовому гіганту — Урану, але при цьому у 400 разів масивніша найбільшого об’єкта поясу Койпера. Планети земної групи складаються переважно з кисню, кремнію, заліза, магнію, алюмінію та інших важких елементів. Всі планети земної групи мають наступну будову: у центрі планети залізне ядро з невеликою кількістю нікелю.мантія складається з силікатівкора, яка виникла через часткове плавлення мантії складається також з силікатних порід. З поміж планет земної групи тільки у Меркурія немає кори, оскільки вона була розбита в результаті метеоритних бомбардувань. Земля відрізняється від інших планет групи наявністю великої кількості гранітів у корі.Дві планети земної групи (Земля та Марс) мають супутники і жодна зі всіх чотирьох планет групи не має кілець.
