ответ:Лісова і деревообробна промисловість об'єднує заготівлю і переробку деревини та інших лісових багатств (лікарської сировини, ягід, плодів, грибів); основні її галузі — лісозаготівельна, деревообробна, целюлозно-паперова і лісохімічна.
Частка лісової і деревообробної промисловості в усьому промисловому комплексі України досить низька (менше 2,5%), галузь не задовольняє потреб національної економіки і населення в багатьох важливих видах продукції. Це пов'язано, насамперед, з обмеженою сировинною базою: невисока лісистість (лісами вкрито 14% території країни), переважання лісів з обмеженим експлуатаційним значенням, невеликі заготівлі лісу. Потреби галузі покриваються за рахунок власних ресурсів лише на третину, решта деревини завозиться (переважно з Росії).
Основою розвитку галузі є лісове господарство. Воно займається розведенням (насадженням), упорядкуванням, захистом та охороною лісів; розвинене в усіх регіонах України, найбільше — у Карпатах і на Поліссі. Не відповідають потребам і обсяги лісонасаджень; оптимальної лісистості (19%) в Україні можна досягти, якщо виростити додатково ліси на площі 2,8 млн. га. Це означає, що у найближчі 10 років площі лісів треба щорічно збільшувати на 250 — 280 тис. га (у 6 разів більше, ніж зараз).
Лісозаготівельна промисловість проводить вирубування, вивіз і первинну обробку деревини. Її продукція — ділова деревина, яка використовується у деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості, будівництві. Щорічний обсяг деревини, що заготовляється в Україні, становить 12 — 15 млн. м3. В останні роки зменшилося споживання деревини у промисловості і будівництві, але помітно збільшилося постачання деревини для населення. В Україні лісозаготівельна промисловість розвинена в лісових районах — у Карпатах і на Поліссі.
Деревообробна промисловість поділяється на лісопильну, фанерну, меблеву, виробництво деревостружкових плит, сірників, будматеріалів. Лісопильна промисловість постачає пиломатеріали і тяжіє у своєму розміщенні до лісозаготівель (Чернівці, Берегомет, Брошнів, Вигода, Рахів, Свалява, Стрий — у Карпатах, Костопіль, Ковель та ін. — на Поліссі).
Фанеру виготовляють з берези, підприємства тяжіють до сировини (Львів, Костопіль, Оржів).
Деревостружкові плити виготовляють для потреб меблевої промисловості переважно в лісових районах, найбільші центри — Свалява, Тересва, Костопіль, Київ.
Меблева промисловість виробляє майже половину продукції деревообробної промисловості. Тяжіє вона до споживача. Центрами виробництва меблів є, практично, всі великі міста держави та ряд середніх і малих міст. Найбільші підприємства розміщені у Києві, Харкові, Львові, Ужгороді, Сваляві, Чернівцях, Дніпропетровську.
Целюлозно-паперова промисловість розвивається в лісових районах, у місцях, де є електроенергія і вода. Найбільші підприємства — Жидачівський картонно-паперовий комбінат (Львівська область), Рахівська (Закарпатська область) і Корюківська (Чернігівська область) картонні фабрики, Понінківська паперова фабрика (Хмельницька область), Херсонський та Ізмаїльський целюлозні заводи, Малинська (Житомирська область) і Дніпропетровська паперові фабрики та ін.
Підприємства галузі задовольняють потреби України у такій продукції тільки наполовину.
Лісохімічна промисловість продукує кормові дріжджі, синтетичні смоли, оцтову кислоту, метиловий спирт, скипидар та ін. Сировиною для неї є відходи від лісозаготівельної І деревообробної промисловості (гілки, живиця, тирса та ін.), тому виробництва зосереджені у лісопромислових районах. Найбільші підприємства розміщені у Карпатах (Великий Бичків, Вигода, Свалява, Перечин), на Поліссі {Славута, Коростень, Клевань).
Основні проблеми розвитку лісової і деревообробної промисловості — дефіцит сировини та її некомплексна переробка. Важливі напрямки розвитку галузі — раціональне використання лісових ресурсів, модернізація підприємств, створення безвідхідних виробниц
Южная Америка расположена по обе стороны от экватора, но основная ее часть лежит в южном полушарии. Самая широкая часть материка находится между тропиками. В пределы субтропических и умеренных широт южного полушария входит ее суженная и расчлененная окраина. Влияние воздушных масс, приходящих с Атлантики, распространяется далеко в глубь континента по широко открытым в сторону океана равнинам до самого подножия Анд. Западное побережье Южной Америки омывается водами Тихого океана, имеющими у берегов материка значительную отрицательную температурную аномалию, которая обусловлена холодным Перуанским течением. Тихоокеанские воздушные массы, благодаря существованию барьера Анд, оказывают влияние на климат только узкой полосы суши, прилегающей к океану. Климатические условия Южной Америки определяются главным образом воздействием воздушных экваториальных масс, формирующихся над материком. Эти воздушные массы отличаются большим содержанием влаги и малыми амплитудами температур в течение года. Они перемещаются из одного полушария в другое экваториальными муссонами северного и южного полушарий и вызывают выпадение осадков. Большое влияние на климат оказывает тропический воздух морского происхождения. Он формируется в тропических антициклонах над океанами и поступает на материк с пассатными воздушными течениями. По своим свойствам он близок к экваториальным воздушным массам. Континентальный тропический воздух формируется над материком в тропических широтах посредством трансформации морского воздуха. Он отличается сравнительной сухостью и значительно большими годовыми амплитудами температур, чем экваториальный и морской тропический воздух. Влияние воздушных масс умеренных широт сказывается только на крайнем юге материка. В январе северная часть Южной Америки попадает под воздействие тропических воздушных масс динамического максимума северного полушария. Эти воздушные массы устремляются в виде северо-восточного пассата в сторону области пониженного давления на материке, располагающейся в это время к югу от экватора. В связи с этим на северной окраине Южной Америки бывает засуха. Только на северо-востоке материка на склонах Гвианского нагорья и на прибрежной низменности пассат, приходя непосредственно с Атлантического океана, оставляет некоторое количество осадков. Над приэкваториальной частью Амазонской низменности тропический воздух увлажняется и, поднимаясь вверх, дает обильные конвективные осадки. Проникая в область пониженного давления к югу от экватора, северо-восточный пассат меняет свое направление на северное и северозападное и превращается в экваториальный муссон южного полушария. На обширном пространстве к югу от экватора он оставляет обильные осадки, орошая большую часть Бразильского нагорья и равнину Гран-Чако. Со стороны южноатлантического антициклона в сторону нагретого материка дуют ветры муссонного характера, приносящие дожди на юго-восточную окраину Бразильского нагорья и Ла-Платскую низменность. Большая часть западного побережья начиная от субтропических широт и почти до экватора находится под влиянием восточной периферии тихоокеанского антициклона и не получает осадков. Только отрезок побережья к северу от залива Гуаякиль находится под воздействием экваториальных воздушных масс и орошается обильными дождями. На крайний юг материка с запада приносится влажный океанический воздух. При этом побережье Тихого океана и особенно западные склоны Анд, получают обильные осадки, а Патагония, находящаяся под прикрытием Анд, оказывается центром формирования относительно сухих континентальных воздушных масс умеренных широт. В июле вся северная часть материка попадает под воздействие влажного экваториального воздуха, приносимого юго-западным экваториальным муссоном, и не менее влажного морского тропического воздуха, поступающего со стороны Атлантического океана.
В этот день ровно 40 лет тому назад в космос отправился «Вояджер-1». Да, конечно немного странно, что аппарат с цифрой один был запущен позже аппарата с цифрой два, но уж такие у них были траектории. «Вояджер-1» очень быстро обогнал «Вояджера-2» и на текущий момент является самым быстрым и при этом самым удаленным от Земли объектом, сделанном руками человека. Ну а пять лет тому назад он также стал первым в истории аппаратом, вышедшим в межзвездное пространство. Так что «Вояджер-1» можно смело назвать лидером межзвездной флотилии человечества, на данный момент состоящей аж из пяти космических аппаратов, покидающих Солнечную систему. По случаю сегодняшнего юбилея я решил запостить старый материал, некогда написанный для журнала «Мир фантастики», где рассказывается про все эти станции и находящиеся на их борту послания для внеземных цивилизаций. Говорят, с появлением радио и телевещания человечество впервые заявило о себе Вселенной. Некоторые учёные видят в этом угрозу: мол, на Землю когда-нибудь явятся инопланетяне, разгневанные закрытием сериала «Светлячок». Но если подумать, беспокоиться человечеству пока не о чем. В масштабах галактики трансляции ушли недалеко, к тому же сигналы затухают с расстоянием. Но если завтра катастрофа сотрёт нас с лица Земли, единственным свидетельством, что на третьей планете от Солнца существовала развитая цивилизация, окажутся лишь несколько объектов, которые мы отправили к звёздам
ответ:Лісова і деревообробна промисловість об'єднує заготівлю і переробку деревини та інших лісових багатств (лікарської сировини, ягід, плодів, грибів); основні її галузі — лісозаготівельна, деревообробна, целюлозно-паперова і лісохімічна.
Частка лісової і деревообробної промисловості в усьому промисловому комплексі України досить низька (менше 2,5%), галузь не задовольняє потреб національної економіки і населення в багатьох важливих видах продукції. Це пов'язано, насамперед, з обмеженою сировинною базою: невисока лісистість (лісами вкрито 14% території країни), переважання лісів з обмеженим експлуатаційним значенням, невеликі заготівлі лісу. Потреби галузі покриваються за рахунок власних ресурсів лише на третину, решта деревини завозиться (переважно з Росії).
Основою розвитку галузі є лісове господарство. Воно займається розведенням (насадженням), упорядкуванням, захистом та охороною лісів; розвинене в усіх регіонах України, найбільше — у Карпатах і на Поліссі. Не відповідають потребам і обсяги лісонасаджень; оптимальної лісистості (19%) в Україні можна досягти, якщо виростити додатково ліси на площі 2,8 млн. га. Це означає, що у найближчі 10 років площі лісів треба щорічно збільшувати на 250 — 280 тис. га (у 6 разів більше, ніж зараз).
Лісозаготівельна промисловість проводить вирубування, вивіз і первинну обробку деревини. Її продукція — ділова деревина, яка використовується у деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості, будівництві. Щорічний обсяг деревини, що заготовляється в Україні, становить 12 — 15 млн. м3. В останні роки зменшилося споживання деревини у промисловості і будівництві, але помітно збільшилося постачання деревини для населення. В Україні лісозаготівельна промисловість розвинена в лісових районах — у Карпатах і на Поліссі.
Деревообробна промисловість поділяється на лісопильну, фанерну, меблеву, виробництво деревостружкових плит, сірників, будматеріалів. Лісопильна промисловість постачає пиломатеріали і тяжіє у своєму розміщенні до лісозаготівель (Чернівці, Берегомет, Брошнів, Вигода, Рахів, Свалява, Стрий — у Карпатах, Костопіль, Ковель та ін. — на Поліссі).
Фанеру виготовляють з берези, підприємства тяжіють до сировини (Львів, Костопіль, Оржів).
Деревостружкові плити виготовляють для потреб меблевої промисловості переважно в лісових районах, найбільші центри — Свалява, Тересва, Костопіль, Київ.
Меблева промисловість виробляє майже половину продукції деревообробної промисловості. Тяжіє вона до споживача. Центрами виробництва меблів є, практично, всі великі міста держави та ряд середніх і малих міст. Найбільші підприємства розміщені у Києві, Харкові, Львові, Ужгороді, Сваляві, Чернівцях, Дніпропетровську.
Целюлозно-паперова промисловість розвивається в лісових районах, у місцях, де є електроенергія і вода. Найбільші підприємства — Жидачівський картонно-паперовий комбінат (Львівська область), Рахівська (Закарпатська область) і Корюківська (Чернігівська область) картонні фабрики, Понінківська паперова фабрика (Хмельницька область), Херсонський та Ізмаїльський целюлозні заводи, Малинська (Житомирська область) і Дніпропетровська паперові фабрики та ін.
Підприємства галузі задовольняють потреби України у такій продукції тільки наполовину.
Лісохімічна промисловість продукує кормові дріжджі, синтетичні смоли, оцтову кислоту, метиловий спирт, скипидар та ін. Сировиною для неї є відходи від лісозаготівельної І деревообробної промисловості (гілки, живиця, тирса та ін.), тому виробництва зосереджені у лісопромислових районах. Найбільші підприємства розміщені у Карпатах (Великий Бичків, Вигода, Свалява, Перечин), на Поліссі {Славута, Коростень, Клевань).
Основні проблеми розвитку лісової і деревообробної промисловості — дефіцит сировини та її некомплексна переробка. Важливі напрямки розвитку галузі — раціональне використання лісових ресурсів, модернізація підприємств, створення безвідхідних виробниц
Объяснение: