ответ
Климатообразующие факторы :
1 квадрат слева - надпись " географическая широта ", далее внизу должен быть прямоугольник с надписью внутри " солнечная радиация " ;
2 средний квадрат -" подстилающая поверхность ", далее внизу под ним два квадрата, в одном написано " рельеф ", во втором - " подстилающая поверхность " ;
3 квадрат справа -" циркуляция воздушных масс ", далее внизу должен быть прямоугольник с надписью внутри " воздушные массы, атмосферные фронты, циклоны, антициклоны ".
Объяснение:
Вносить в таблицу записи без кавычек. В таблице должно быть все, выделенное жирным шрифтом.
В Африке множество вулканов сосредоточено на востоке страны (географически эта область называется "Восточноафриканское плоскогорье"). Также в Эфиопском нагорье находится много вулканов. Все дело в том, что по востоку континента проходит территория разломов в литосфере, разломы образовались после того, как произошли сдвиги на границе Африканской тектонической плиты и Аравийской тектонической плиты. На территории таких разломов магма не имеет большого сопротивления при движении вверх из-за давления (очень большого), и поэтому там возникают вулканы.
Объяснение:
Широко відомі подорожі італійця Марко Поло та арабського мандрівника Ібн Баттути, проте мало хто знає, що серед українців також був визначний мандрівник, який подолав десятки тисяч кілометрів, описав десятки країн і сотні міст. Його імя - Василь Григорович Григорович-Барський.
Народився Василь Григорович-Барський 1 січня 1701 року у Києві, в родині небагатого купця. Жили Григоровичи на Подолі, де в той час було зосереджене ремісниче й торгове життя міста. Крім того, сюди тягнулося студентство з усього слов'янського світу - до знаменитої Києво-Могилянської академії, що здавна славилася своїми професорами та випускниками. В такому середовищі зростав майбутній мандрівник [2].
Початкову освіту Василь отримав вдома, потім батько найняв для нього учителя з академії, і врешті, у 1715 році Григорович-Барський вступив до Києво-Могилянської академії. Там він вивчав богослов'я, філософію, географію, латину та грецьку мову.
1723 року Григорович-Барський залишає академію і пішки прямує до Львова. Серед причин такого вчинку дослідники життя Григоровича-Барського називають декілька: хвороба, яка змусила відправитися до Львова на лікування; схоластичні (відірвані від життя, побудовані на церковних догматах) методи навчання в академії; прагнення почерпнути нові знання.
У Львові Василь вступив до ієзуїтської академії під вигаданим прізвищем — Панський (1724). Проте ієзуїти невдовзі здогадалися, що мають справу з православним, і вигнали його з академії [3].