1 в
2 б
3 а
4 г
5 г
6 б
7 д в
8 б в
9 б д
10 1-
2-
3-
4 -
11
1-
2-
3-
4-
12 Харчова промисловість у менш розвинених країнах повторює тенденції розвитку, характерні для високорозвинених країн. Зростає виробництво напівфабрикатів через збільшення статків населення, яке не бажає витрачати свій час на тривалий процес первинної підготовки їжі. Саме ці виробництва сьогодні є лідерами в її розвитку у світі. Проте це призводить до збіднення різноманіття страв та їхньої стандартизації, що суттєво впливає на якість продуктів харчування. У багатьох країнах світу набув розвитку рух за здоровий б життя, що зумовлює скорочення споживання та виробництва таких традиційних виробництв у харчовій промисловості, як виноробство й цукрова промисловість.
Найбільші регіони сучасної харчової промисловості — Європа та Північна Америка мають складну структуру. При цьому значну частину сировини вони імпортують з усього світу. Водночас низка традиційних видів виробництва харчової промислової, такі як м’ясна промисловість Данії, маслоробна Нідерландів, виноробна Франції, працюють винятково на місцевій сировині. При цьому вони вивозять за кордон значну частину виробленої продукції, знану в усьому світі завдяки її високій якості та смаковим властивостям. З імпортної сировини у країнах Європи виробляють каву, шоколад та багато інших продуктів харчування.
У США й Канаді, які володіють величезними ресурсами для виробництва сільськогосподарської продукції, харчова промисловість розвивається переважно на місцевій сировині. Водночас вони завозять значну частину продуктів харчування з інших країн світу, наприклад банани.
У більшості країн, що розвиваються, промислову переробку проходить незначна частина сільськогосподарської продукції. Високий рівень розвитку харчової промисловості є в небагатьох країнах, що розвиваються: Аргентині, Бразилії, Уругваї, Індії тощо. В інших країнах є тільки первинні стадії переробки, часто — не промислової, а ручної, завершальні стадії розташовано в розвинених країнах світу.
Объяснение:
Арагуа́я (порт. Rio Araguaia) — річка у Бразилії, основна ліва притока річки Токантінс басейну річки Амазонка. Довжина 2 630 км, площа басейну приблизно 370 тисяч км². Пересічні витрати води становлять 8,5 тисяч м³/с.
17°58′00″ пд. ш. 53°04′00″ зх. д.
Витік
Бразильське плоскогір'я
• координати
17°58′00″ пд. ш. 53°04′00″ зх. д.
Гирло
Токантінс
• координати
5°22′33″ пд. ш. 48°43′08″ зх. д.
Басейн
Токантінс→Амазонка→Атлантичний океан
Країни:
Бразилія Бразилія
Прирічкові країни:
Бразилія Бразилія
Регіон
Токантінс
Довжина
2 630 км
Площа басейну:
370 тисяч км²
Середньорічний стік
8,5 тисяч м³/с
Притоки:
Rio das Mortesd, Vermelho Riverd, Crixás Açu Riverd, Javaés Riverd, Rio das Mortesd, Das Garças Riverd і Tapirapé Riverd
2)Лена до нынешнего дня остаётся главной транспортной артерией Якутии, связывающей её районы с федеральной транспортной инфраструктурой. По Лене производится основная часть «северного завоза». Началом судоходства считается пристань Качуг, однако, выше по течению от порта Осетрова по ней проходят лишь небольшие суда. Ниже города Усть-Кут вплоть до впадения притока Витим на Лене ещё много сложных для судоходства участков и относительно мелких мест, вынуждающих ежегодно проводить работы по углублению дна. Навигационный период продолжается от 125 до 170 суток.
3)Бассейн Лены является сложной экосистемой планетарного ранга. Факторы экологического риска на данном пространстве разделяются на техногенные и естественные. На экологию реки оказывают существенное влияние экстремальные условия климата, а также участки с повышенной концентрацией тяжелых металлов в почве и растительном покрове.Также отрицательно сказываются на экологии техногенные факторы. Среди них особенно выделяются заготовка леса, разработка месторождений золота, сброс сточных вод с населенных пунктов, расположенных на берегах реки, а также движение речного транспорта.Кроме того, огромную опасность для бассейна Лены представляют аварийные разливы нефти из нефтепровода ВСТО. Трасса этого нефтепровода располагается прямо в бассейне и пересекает более ста водотоков. Это может привести к загрязнению воды, изменению качественного состава рыб и сокращению их запасов. Это в свою очередь лишит населения Якутии основного продукта питания и питьевой воды.