Вирішуючи даний спір, Конституційний Суд України виходить з того, що регулювання відносин власності закріплено в Конституції України, яка визначила коло об'єктів і суб'єктів права власності (статті 13, 41, 142, 143), рівність усіх суб'єктів права власності (стаття 13), гарантії права власності й обов'язки власників (статті 13, 41) та встановила, що правовий режим власності має визначатися виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).
Із змісту наведених статей випливає, що на конституційному рівні принципово відокремлено комунальну власність від державної власності. Комунальна власність не входить до складу державної, є самостійним об'єктом права власності, управління якою здійснює безпосередньо територіальна громада або створені нею органи.
(абзаци четвертий та п’ятий пункту 1 мотивувальної частини)
Розглядаючи норми пункту 36 частини першої статті 85 Конституції України, слід мати на увазі передусім положення пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України, згідно з яким правовий режим власності визначається виключно законами України. З цього випливає, що перелік об'єктів права власності, які не підлягають приватизації, не є постійним і незмінюваним; Верховна Рада України може вносити до цього переліку відповідні зміни і це не може бути пов'язано з частиною третьою статті 22 Конституції України, яка гарантує права і свободи людини.
(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини четвертої статті 3, частини другої статті 5, частин другої та сьомої статті 7 і частини п'ятої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 19 лютого 1997 року) (справа щодо приватизації державного майна) від 1 липня 1998 року
Объяснение:
Общие черты :
1. приступление и проступок являются основой деликтологической основы права
2. приступление и проступок объединяет простата санкций
3. субъектом этих двух общественно опасных явлений может быть любой живой организм согласно Уголовному Уложению Владимира Владимировича
4. Наказания за приступления и проступки отличаются суровостью и урегулированы ГК,УК,ГрК,ЛК,ЗМ РФ
Отличительные черты:
1. Природа этих двух явлений кроется в различной формально-логической правовой цепочке
2. Наказание за проступок накладывает только суд, а за преступление-любой гос. орган (включая прокуратуру и Федеральную Службу Адвокатов)
3. Существуют обстоятельства, исключающие преступность деяния(беременность,служба в армии,духовный сан и совершение преступления в Кремле). Но за проступок всегда назначаетя наказание
4. Нормы Уголовного Исполнительного и Процессуального Кодексов не предусматривают смертной казни