Объяснение:
Байка́л — озеро тектонического происхождения в южной части Восточной Сибири, глубочайшее озеро планеты Земля, крупнейший природный резервуар пресной воды. Более половины года озеро сковано льдом, период ледостава 15 января — 1 мая, судоходство осуществляется с июня по сентябрь. С 1956 года озеро стало составной частью Иркутского водохранилища, в результате чего уровень воды поднялся на 1.5 м.
Байкал находится в центре Азии, в России, на границе Иркутской области и Республики Бурятия. Озеро протянулось с севера на юго-запад на 636 км в виде гигантского полумесяца. Ширина Байкала колеблется от 25 до 80 км.
Максимальная глубина озера — 1 637 метра была открыта в 1983 году Л. Г. Колотило, и А. И. Сулимовым во время выполнения гидрографических работ экспедицией ГУНиО МО СССР.
В Байкал впадает 336 рек и ручьёв, однако это число учитывает лишь постоянные притоки. Самые крупные из них — Селенга, Верхняя Ангара, Баргузин, Турка, Снежная, Сарма. Из озера вытекает одна река — Ангара.
1.карти і атласи, космічні зйомки;довідники;географічні, книги і журнали;звіти про наукові дослідження і пошуки.
2.
Географічна карта - зображення у певному масштабі території земної поверхні на площині, виконане за до умовних знаків із застосуванням картографічної проекції.
3.
За охопленням території карти бувають: 1) світові (карти світу та півкуль); 2) карти материків; 3) карти великих регіонів (Західна Європа, Східна Азія та ін.); 4) карти окремих держав; 5) карти областей, міст.
За змістом всі карти підрозділяються на загально географічні та спеціальні.
Загально географічними називаються карти, на яких з однаковим ступенем повноти і подробиці зображуються елементи місцевості: гідрографія, рельєф, рослинність, населені пункти, шляхи, кордони, різні місцеві предмети тощо Спеціальними називаються карти, на яких більш повно зображуються окремі елементи змісту загально географічних карт або показуються інші природні і суспільні явища, не відображувані загально географічними картами.
За масштабом карти класифікують на:
оглядові — більший з 1 : 1 000 000;
оглядово-топографічні — від 1 : 1 000 000 до 1 : 500 000;
дрібномасштабні — від 1 : 200 000 до 1 : 100 000;
середньомасштабні — від 1 : 50 000 до 1 : 25 000;
крупномасштабні — від 1 : 10 000 до 1 : 5000, загальногеографічні карти такого масштабу називають топографічними;
топографічні плани — від 1 : 2000 до 1 : 500.
Відмінні за масштабом карти мають різну точність і детальність зображення, ступінь генералізації і нерідко різне призначення.