Объяснение:Вну́трішнє мо́ре — в океанографії термін вживається до морів, що здебільшого закриті від сполучення з океаном, яким притаманні обмежений порівняно з окраїнними морями водообмін із Світовим океаном. В таких морях глибина протоки, що з'єднує їх з океаном, невелика, що заважає створенню глибоководних течій, які б допускали змішання вод на великих глибинах. На відміну від океанських течій, що виникають завдяки вітрам, морські течії у внутрішніх морях виникають завдяки різниці в температурі та солоності води. Яскравими прикладами внутрішніх морів є Середземне та Балтійське моря
Всім відомі фьорди - довгі, вузькі і глибокі заливи, прорізані міцними вивідними льодовиками в гірських побережжях областей покривного зледеніння. Вони широко поширені в Скандинавії, Гренландії на Лабрадорі, Баффіновій Землі, острові Елсмір, Алясці, Шпіцбергені, Землі Франца-Йосифа, Антарктиці.
Фьорди служать продовженням льодовикових трогових долин суші, а на морському дні вони переходять в жолоби-троги континентальних шельфів. Жолоби-троги, по своїй будові схожі на трогові долини, мають коритообразні поперечні і ступінчасті продовжені профілі, вони носять характер підводних висячих долин. Як і фьорди ці жолоби являються екзараційними формами, зв'язаними з морськими льодовиковими покровами.
Самі великі жолоби-троги гляціальних шельфів розташовані в Баренцевому
