Між основними кліматичними поясами знаходяться перехідні. Їх клімат визначається двома повітряними масами, які за сезонами сюди надходять з сусідніх основних поясів. В липні на Землі всі повітряні маси зсуваються на північ вслід за Сонцем. В грудні – на південь.
Субекваторіальний кліматичний пояс знаходиться між екваторіальним та тропічним. Влітку сюди приходять екваторіальні повітряні маси, тому в цей час тут тепло й волого. Зимою панують тропічні маси й приносять також теплу, але суху погоду. Отже пори року в субекваторіальному поясі розрізняються не за температурою, а за кількістю опадів. Тому літо тут називають сезоном дощів, а зиму – сезоном засухи.
Субтропічні пояси розміщені між тропічними та помірними, тому влітку відчувають вплив тропічних повітряних мас, а зимою помірних. Отже, клімат тут літом має подібні риси з кліматом тропічного поясу, тобто теплий та сухий; а взимку –з кліматом помірного поясу: прохолодний та вологий.
Субполярні (субарктичний та субантарктичний) пояси знаходиться між полярними (арктичним чи антарктичним) та помірним поясами. Влітку сюди приходять вологі й порівняно теплі помірні повітряні маси, приносячи відповідну погоду. Зимою – холодні й сухі полярні (арктичні або антарктичні) маси та обумовлюють дуже низькі температури повітря та малу кількість опадів.
1.Кліматичний пояс – територія з відносно однаковим кліматом. На Землі виділяють 13 кліматичних поясів: з них 7 – основних і 6 – перехідних. В основу виділення кліматичних поясів покладено пануючі протягом року повітряні маси. Кліматичні пояси дзеркально повторюються від екватора до полюсів.
2.До основних кліматичних поясів належать екваторіальний, 2 тропічних, 2 помірних, 2 полярних (арктичний та антарктичний). В них протягом року панують однакові повітряні маси, які визначають їх погоду.
3.Перехідними кліматичними поясами є 2 субекваторіальних, 2 субтропічних та 2 субполярних (субарктичний та субантарктичний). В них повітряні маси змінюються за сезонами й приходять з сусідніх основних кліматичних поясів.
Охрана водных ресурсов - деятельность, направленная на сохранение и восстановление водных объектов.
Основными являются показатели, характеризующие водозабор, водопотребление и водоотведение, сброс загрязненных сточных вод в природные водные объекты.
Водопотребление (использование воды) - использование забранных из различных источников водных ресурсов (включая морскую воду) для удовлетворения хозяйственных нужд. Сюда не включается оборотное водопотребление, а также повторное использование сточной и коллекторно-дренажной воды.
Использование воды на орошение и сельскохозяйственное водоснабжение включает объемы воды, поданной для вегетационных поливов, влагозарядки, нужд животноводства и ряда других целей, включая хозяйственно-питьевые нужды сельского населения. Объемы воды, подаваемой на хозяйственно-питьевые нужды сельского населения, учитываются только по централизованным водопроводам.
Использование воды на производственные нужды (исключая нужды сельского хозяйства) - объем водопотребления для технических (технологических) целей при добыче полезных ископаемых, в обрабатывающих производствах, при производстве и распределении электроэнергии, газа и воды, в транспорте, строительстве и других видах деятельности, включая объем свежей воды, поступающей на подпитку систем оборотного водоснабжения. В целях сопоставимости данных за ряд лет сюда включены также объемы воды, использованной в прудовом хозяйстве и в некоторых других целях.
Использование воды на хозяйственно-питьевые нужды - объем водопотребления для удовлетворения всех бытовых и коммунальных нужд населения (в том числе работающих на предприятиях). В него включается вода, использованная на полив улиц и др.
Водоотведение - сброс сточных вод непосредственно в водоемы, подземные горизонты, бессточные впадины, а также передача сточных вод другим предприятиям (организациям). К бессточным впадинам приравниваются поля фильтрации, с которых очищенные сточные воды в водные источники не отводятся. В объем водоотведения включают также производственные, коммунальные, шахтные, рудничные и другие аналогичные воды (для оросительных систем - дренажные и др. сбросные воды), а также сточные воды, полученные со стороны. Водоотведение измеряется в кубических метрах, изучается в статистике по видам экономической деятельности и территориальном разрезе, а также по бассейнам отдельных рек.
Сброс сточных вод в поверхностные водоемы включает объемы нормативно-чистых, нормативно-очищенных и загрязненных стоков (производственных и коммунальных), сброшенных в поверхностные водоемы.
Загрязненные сточные воды - производственные и бытовые (коммунальные) стоки, сброшенные в поверхностные водные объекты без очистки (или после недостаточной очистки) и содержащие загрязняющие вещества в количествах, превышающих утвержденный предельно допустимый сброс. В них не включаются коллекторно-дренажные воды, отводимые с орошаемых земель после полива.
