Більш ніж 90% викидів шкідливих речовин в атмосферу здійснюються підприємствами металургії, енергетики, вуглевидобутку та коксохімії.
Крім викидів в атмосферу, металургійні підприємства використовують до 20—25% води від загального її споживання промисловими підприємствами та істотно забруднюють поверхневі води.Переважна частка речовин, що забруднюють атмосферне повітря у результаті діяльності металургійних підприємств, представлена викидами коксохімічного, агломераційного, доменного, феросплавного та сталеплавильного виробництва. Коксохімічне виробництво є джерелом забруднення атмосфери оксидами вуглецю і сірки, а також вугільним пилом, який утворюється як безпосередньо у виробничому процесі, так і при перевантаженні вугільної сировини. В агломераційному виробництві основні джерела забруднення атмосферного повітря — це агломераційні стрічки, системи охолодження агломерату, печі для його випалювання, а також пункти сортування шихти та агломерату. Гази та пил, що утворюються у процесі агломераційного виробництва містять оксиди сірки та вуглецю, залізо та його оксиди, оксиди марганцю, магнію, фосфору, кремнію, кальцію та У залежності від пануючих вітрів, забруднення атмосферного повітря на територіях, де розташовані металургійні підприємства, може ігатися в радіусі 20—50 км. Металургійний комплекс є одним з найбільш потужних споживачів води та джерел забруднення водних об’єктів України. Виробництво 1 т сталевого прокату потребує споживання 180—200 м3 води. При цьому 30—40% стічних вод металургійних підприємств забруднені шкідливими речовинами, серед яких присутні, зокрема, феноли, ціаніди, роданіди, марганець, залізо, хром, миш’як, ванадій та ін.
З точки зору забруднення земель, зона впливу металургійного підприємства на навколишнє середовище може мати радіус 1—5 км. У межах вищезгаданої зони впливу у ґрунт ігається значний вміст шкідливих речовин.ін.Доменне виробництво також є потужним джерелом газопилових викидів в повітря, які містять оксиди вуглецю й сірки, водень, азот, оксиди заліза, кремнію, марганцю, кальцію, магнію. Головну роль у забрудненні атмосферного повітря при феросплавному виробництві відіграють електродугові печі, які є джерелом викидів газів та пилу, що містять оксиди заліза, міді, цинку, свинцю, хрому, кремнію. Значні обсяги небезпечних викидів мають місце також при підготовчих роботах і при обробці металу. Це, наприклад, графітовий та металевий пил, оксид вуглецю, формальдегід, фенол, метиловий спирт, пари сірчаної кислоти, аміак, бензол, та ін.
Переменные ветры, в отличие от постоянных, могут менять направление. К ним относятся муссоны (от арабского слова «маусим» — «сезон») , меняющие свое направление два раза в год. Причина изменения направления заключается в том, что летом материк нагревается сильнее, чем вода, и над сушей устанавливается область низкого давления, а над морем — высокого, поэтому летний муссон дует с моря на сушу. Он приносит не очень жаркий, но насыщенный влагой воздух, из которого выпадает много осадков. Зимой материк остывает значительно быстрее, над океаном давление падает, а над материком повышается, поэтому зимний муссон будет дуть с суши на море. Он несет холодный и сухой воздух, малооблачную сухую погоду.
Начинается она тоненьким ручейком в Трусовском ущелье (Грузия), которое географически принадлежит Главному Кавказкому хребту. Высокая гора Зилга-Хох круглый год покрыта ледниками. Язык одного из них сползая вниз, тает и образует ручеек - так рождается Терек. Его ждет дальнейшее путешествие: на своем 623 - километровом пути он проходит через Грузию, Северную Осетию, Кабардино-Балкарскую Республику, Ставропольский край, Чечню и Дагестан.В конце концов, уже полноводная река Терек впадает в Аграханский залив Каспийского моря. Дельта его обширная, местами заболоченная. Река разбивается на множество рукавов, главный из которых носит название Аликазган. Множество притоков впадает в Терек. в верхнем течении река имеет горный характер. скатившись с горы Зилга-Хох, река Терек огибает Казбек с юга. Все еще бурным горным потоком по ущельям устремляется он из Грузии в Северную Осетию.В среднем значении характер Терека меняется. Начиная с города Владикавказа он проходит по предгорной равнине. После впадении Терек Малки берега реки понижаются. на этом участке встречается множество перекатов, отмелей и насосных островков. Основное русло разбивается на множество рукавов. Из-за частого изменения течения одна из главных водных артерий Северного Кавказа образует озера - старицы.Уровень устья находится на отметке 28 метров ниже уровня отметки Мирового океана.
Объяснение:
Більш ніж 90% викидів шкідливих речовин в атмосферу здійснюються підприємствами металургії, енергетики, вуглевидобутку та коксохімії.
Крім викидів в атмосферу, металургійні підприємства використовують до 20—25% води від загального її споживання промисловими підприємствами та істотно забруднюють поверхневі води.Переважна частка речовин, що забруднюють атмосферне повітря у результаті діяльності металургійних підприємств, представлена викидами коксохімічного, агломераційного, доменного, феросплавного та сталеплавильного виробництва. Коксохімічне виробництво є джерелом забруднення атмосфери оксидами вуглецю і сірки, а також вугільним пилом, який утворюється як безпосередньо у виробничому процесі, так і при перевантаженні вугільної сировини. В агломераційному виробництві основні джерела забруднення атмосферного повітря — це агломераційні стрічки, системи охолодження агломерату, печі для його випалювання, а також пункти сортування шихти та агломерату. Гази та пил, що утворюються у процесі агломераційного виробництва містять оксиди сірки та вуглецю, залізо та його оксиди, оксиди марганцю, магнію, фосфору, кремнію, кальцію та У залежності від пануючих вітрів, забруднення атмосферного повітря на територіях, де розташовані металургійні підприємства, може ігатися в радіусі 20—50 км. Металургійний комплекс є одним з найбільш потужних споживачів води та джерел забруднення водних об’єктів України. Виробництво 1 т сталевого прокату потребує споживання 180—200 м3 води. При цьому 30—40% стічних вод металургійних підприємств забруднені шкідливими речовинами, серед яких присутні, зокрема, феноли, ціаніди, роданіди, марганець, залізо, хром, миш’як, ванадій та ін.
З точки зору забруднення земель, зона впливу металургійного підприємства на навколишнє середовище може мати радіус 1—5 км. У межах вищезгаданої зони впливу у ґрунт ігається значний вміст шкідливих речовин.ін.Доменне виробництво також є потужним джерелом газопилових викидів в повітря, які містять оксиди вуглецю й сірки, водень, азот, оксиди заліза, кремнію, марганцю, кальцію, магнію. Головну роль у забрудненні атмосферного повітря при феросплавному виробництві відіграють електродугові печі, які є джерелом викидів газів та пилу, що містять оксиди заліза, міді, цинку, свинцю, хрому, кремнію. Значні обсяги небезпечних викидів мають місце також при підготовчих роботах і при обробці металу. Це, наприклад, графітовий та металевий пил, оксид вуглецю, формальдегід, фенол, метиловий спирт, пари сірчаної кислоти, аміак, бензол, та ін.