1)1. алакольский (9)
1)1. алакольский (9) 2.каратауский (10)
1)1. алакольский (9) 2.каратауский (10) 3.алматинский (2)
1)1. алакольский (9) 2.каратауский (10) 3.алматинский (2) 4 Аксу жабагылынский (1)
2) Баянауыл (1985)
3) заповедники:
заповедники:Коргалжынский (5)
заповедники:Коргалжынский (5)нац. парки:
заповедники:Коргалжынский (5)нац. парки:Баянауыл (11)
заповедники:Коргалжынский (5)нац. парки:Баянауыл (11)Кокшетау (14)
Каркаралинский (15)
Бурабай (16)
Буйратау (22)
Буйратау (22)4)каратауский заповедник
Буйратау (22)4)каратауский заповедникШарынский нац. парк
Буйратау (22)4)каратауский заповедникШарынский нац. парк Алматы - заповедник
Буйратау (22)4)каратауский заповедникШарынский нац. парк Алматы - заповедникАлтынемель - нац . парк
Объяснение:
надеюсь
Топырақ — бұл Жердің өсімдік өсетін ең үстіңгі қабаты.Өсімдіктердің, жануарлардың микроағзалардың, климат жағдайларының және адамдардың әсерімен өзгерген жер бетінің үстіңгі борпылдақ қабаты. Топырақ бойында құнарлылық қасиеті, яғни өсімдіктердіқоректік элементтермен қамтамасыз ететін қабілеті болады
Объяснение:
Топырақ - литосфераның жоғарғы қабатымен байланысатын қабат, бүкіл биосферадағы тіршіліктің тірегі. Топырақ ғасырлар бойы келе жатқан топырақ түзуші факторлардың үздіксіз әрекетінен пайда болған табиғаттың ерекше табиғи денесі.
Водні ресурси — це поверхневі і підземні води, придатні для використання в народному господарстві. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика, водний транспорт, рибництво). Водойми мають велике значення для відпочинку, туризму, спорту.
В Україні у пересічний за водністю рік загальні запаси природної води складають 94 км3, з яких доступні для використання 56,2 км3. Основна частина водних ресурсів, що постійно відновлюються, припадає на річковий стік — 85,1 км3 (без Дунаю). 60% річкового стоку формується на території України (місцевий стік), 40% — за її межами (транзитний стік).
Головні ріки України: Дніпро (загальна довжина 2201 км, у межах України 981 км; середній річний стік 53,5 км3), Дністер (загальна довжина 1362 км, у межах України 705 км; стік 8,7 км3), Південний Буг (довжина 806 км; стік 3,4 км3), Сіверський Донець (загальна довжина 1053 км, у межах України 672 км; стік 5 км3). Дунай протікає по території України на ділянці 174 км; середній річний стік 123 км3 — переважно транзитний.
Всього на території України понад 70 тис. річок, але тільки 117 з них мають довжину понад 100 км. Влітку річки стають маловодними, чимало з них міліють і навіть пересихають. Для затримання талих снігових вод і регулювання стоку на більшості рік створено водосховища (загальна кількість — 1057; здатні вмістити 55 км3 води).
Для постачання води у маловодні райони збудовано канали: Північно-Кримський довжиною 400,4 км, Дніпро—Донбас — 550 км, Сіверський Донець—Донбас — 131,6 км та ін. На півдні України створено великі зрошувальні системи (Каховська, Інгулецька та ін.). У районах надлишкового зволоження або уповільненого стоку діють меліоративні системи