ответ: А́фрика — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. З площею понад 30 300 000 км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3 % площі суходолу. А його населення — понад 1,2 млрд[1] (на 2017), становить понад 12 % населення світу.
Объяснение:
Назва Африка набула вжитку на Заході завдяки римлянам, які використовували назву Africa terra — «земля Афрі» (множина, чи у однині — Афер) — для північної частини материка, а також і для провінції Африки з її столицею Карфагеном, що відповідає теперішньому Тунісу.
Афрі були (можливо берберським) плем'ям, яке жило у Північній Африці поблизу Карфагена. Походження Afer може бути пов'язано з фінікійським 'afar — пилюка (також зустрічається в багатьох інших Семітських мовах). Серед інших, доволі суперечливих, етимологій, які спираються на значення античного терміну 'Africa', виділяються:
латинське слово aprica, що означає «сонячний»;
грецьке слово aphrike, що означає «без холоду». Ця гіпотеза була запропонована істориком Левом Африканським (1495–1554), який припустив, що грецьке слово phrike (φρίκη, що означає «холод і жах») в комбінації з заперечним префіксом a-, вказувало на землю вільну від холоду і жаху. Але оскільки звуку ph на f в грецькій мові датується приблизно десятим століттям, то малоймовірно, що це справжнє походження терміну Африка.
В античність Африкою називали землі, що на захід від Єгипту, в той час, як термін «Азія» використовували для позначення Малої Азії і земель на схід від неї. Спочатку Єгипет і Левант мали невизначений статус між Африкою та Азією, хоча як частина Перської імперії вони інколи включалися до більш узагальненого терміну «Азії». Розмежувальну лінію між цими двома континентами вперше означив географ Птолемей (85-165), провівши головний меридіан через Александрію і зробивши Суецький перешийок та Червоне море межею між Азією та Африкою.
Климат (в переводе с греч. – «наклон» ) – многолетний режим погоды, характерный для данной местности. Основные причины, влияющие на климат: -географическая широта; -близость морей и океанов; -направления господствующих ветров; -океанические течения; -высота местности над уровнем моря; -расположение горных хребтов. 1.Климат той или иной местности зависит от многих причин. Главная из них – географическая широта. Солнечные лучи, попадая на земной шар под разным углом, по-разному согревают его поверхность. Самый большой угол падения солнечных лучей – в тропическом поясе, и он получает больше всего тепла. Чем дальше от экватора, тем меньше угол падения солнечных лучей на земную поверхность, значит, воздух нагревается меньше. Вывод: самый жаркий пояс между тропиками, самый холодный пояс за полярными кругами, а между ними умеренный пояс. 2.Климат зависит от близости морей и океанов и направлений господствующих ветров. Воздух нагревается в зависимости от географической широты. Вывод: Климат зависит от близости морей и океанов и господствующих ветров. Возникают разные типы климата на одних и тех же широтах. Например: -морской; -умеренно-континентальный; -континентальный; -резко континентальный; -муссонный. 3.Климат местности зависит от океанических течений. Влияние океанов на климат усиливается под воздействием теплых и холодных течений. Океанические течения оказывают влияние на выпадение осадков на побережьях материков. Теплые течения согревают воздух и сушу, холодные течения создают холодный воздух, и он, перемещаясь, на сушу понижает над ней температуру. 4.Климата зависит от высоты местности над уровнем моря и рельефа. Вывод: С высотой температура воздуха уменьшается. В горах – высокогорный климат. Расположение горных хребтов также влияет на климат.
ЧАНЫ — бессточное, солоноватое озеро в Новосибирской области, которое находится на высоте 106 метров. Площадь озера 1708—2269 км2 в зависимости от сезонных и годовых колебаний уровней с амплитудой до 5 метров; наибольшая длина 91 км, ширина 88 км, глубина до 10 м. Берега сильно изрезаны, заросли тростником. Имеет около 70 островов, вытянутых с северо-востока на юго-запад. Соединяется протокой с озером Малые Чаны. Питание преимущественно снеговое. Воды в юго-восточной части озера опреснены стоком впадающих рек. Озеро замерзает во второй половине октября — первой половине ноября, вскрывается в мае. Имеется местное судоходство. Чаны имеет большое рыбопромысловое значение; добывается чебак, щука, окунь, карась, сазан и др.
ответ: А́фрика — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. З площею понад 30 300 000 км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3 % площі суходолу. А його населення — понад 1,2 млрд[1] (на 2017), становить понад 12 % населення світу.
Объяснение:
Назва Африка набула вжитку на Заході завдяки римлянам, які використовували назву Africa terra — «земля Афрі» (множина, чи у однині — Афер) — для північної частини материка, а також і для провінції Африки з її столицею Карфагеном, що відповідає теперішньому Тунісу.
Афрі були (можливо берберським) плем'ям, яке жило у Північній Африці поблизу Карфагена. Походження Afer може бути пов'язано з фінікійським 'afar — пилюка (також зустрічається в багатьох інших Семітських мовах). Серед інших, доволі суперечливих, етимологій, які спираються на значення античного терміну 'Africa', виділяються:
латинське слово aprica, що означає «сонячний»;
грецьке слово aphrike, що означає «без холоду». Ця гіпотеза була запропонована істориком Левом Африканським (1495–1554), який припустив, що грецьке слово phrike (φρίκη, що означає «холод і жах») в комбінації з заперечним префіксом a-, вказувало на землю вільну від холоду і жаху. Але оскільки звуку ph на f в грецькій мові датується приблизно десятим століттям, то малоймовірно, що це справжнє походження терміну Африка.
В античність Африкою називали землі, що на захід від Єгипту, в той час, як термін «Азія» використовували для позначення Малої Азії і земель на схід від неї. Спочатку Єгипет і Левант мали невизначений статус між Африкою та Азією, хоча як частина Перської імперії вони інколи включалися до більш узагальненого терміну «Азії». Розмежувальну лінію між цими двома континентами вперше означив географ Птолемей (85-165), провівши головний меридіан через Александрію і зробивши Суецький перешийок та Червоне море межею між Азією та Африкою.
Объяснение: