Редагувати
Марикультура — промислове розведення та вирощування морських водних живих ресурсів (риб, безхребетних, водних рослин) або інших продуктів у спеціальних господарствах на відкритих ділянках океану, у його прибережних районах, у резервуарах, ставках, водогонах, що заповнені морською водою. Прикладом може бути вирощування морської риби, а також молюсків, креветок і водоростей у морських водоймах. Безпосередні продукти виробництва марикультури: риб'яча ікра, агар-агар, ювелірні вироби (наприклад перлини) та косметика.
Садкова культура морського вугра в Японії
В Україні марикультура — це різновид аквакультури, яка здійснюється у внутрішніх морських водах України — в Чорному і Азовському морях.
Розведення молодих риб:
Крім власне виробництва, людина займається відтворенням поголів'я риб. Спеціалізовані рибоводні заводи вирощують молодь лососевих, осетрових та інших риб.
Створюються штучні басейни в прибережних зонах для оселедця, сайри, тунця і для безхребетних.
Нові напрямки
Розвиток науки і техніки послужило причиною для виникнення нових напрямків марикультури. По-перше, стало можливим вирощування гідробіонтів, а по-друге, надзвичайно актуальною стала проблема очищення водного середовища від антропогенних забруднень.
Інтенсивна марикультура
Інтенсивна марикультура — це штучний вплив на одну або на всі стадії життєвого циклу об'єкта культивування.
ограничен Африкой - на западе, Евразией - на севере, Зондскими островами и Австралией - на востоке, Антарктидой - на юге.На северо-западе и севере, т. е. со стороны Африки и Евразии, в Индийский океан врезаются крупные полуострова, обособляющие ряд морей и заливов,
Индийский океан расположен почти полностью к югу от северного тропика. Все окружающие его материки принимают участие в формировании особенностей природы океана, но самое большое значение имеет его соседство на севере с огромным Евразийским континентом