Объяснение:
Во первых Южная Америка – континент, который отличается удивительным природным разнообразием, большая часть его находится в экваториальном и тропическом поясах. Природные зоны Южной Америки вытянуты в меридиональном направлении. Это связано с особенностями рельефа материка, восточная часть которого резко отличается от западной части.
Во вторых основные природные зоны материка:
влажные экваториальные леса (сельва);
саванны (льянос);
редколесья (льянос);
субтропические степи (пампа);
полупустыни (Патагония);
пустыни (Патагония);
леса умеренного пояса;
зона высокой поясности (Анды).
Всё, если будут вопросы пиши.
Потомучто
Объяснение:
Объяснение:
Загальні відомості. Рельєф. Історія формування і типи рельєфу. Геологічна будова і корисні копалини. Клімат. Внутрішні води. Ґрунти. Рослинність. Тваринний світ. Природні райони
Австралія (Australia, від латинського australis - південний) - материк, розташований у Південній півкулі.
Загальні відомості
Простягається на 3200 км з півночі на південь від 10°41' пн. ш. (мис Йорк) до 39°11' пд. ш. (мис Південно-Східний) і на 4100 км із заходу на схід від 113°05' сх. д. (мис Стип-Пойнт) до 153°34' сх. д. (мис Байрон). Із заходу і півдня омивається Індійським океаном, зі сходу і півночі - морями Тихого океану: Тасмановим, Кораловим, Тиморським і Арафурським. Береги розчленовані слабко, великі затоки - Карпентарія на півночі і Велика Австралійська на півдні; єдиний великий півострів - Кейп-Йорк.
Австралія - найменший з материків. Площа 7631,5 тис. км2 (з островами Тасманія, Кенгуру, Мелвіл та ін. близько 7704,5 тис. км2). Острів Тасманія відділений від Австралії протокою Басса шириною 224 км. Уздовж східного узбережжя Австралії на 2300 км простягається Великий бар'єрний риф.
Рельєф
У рельєфі Австралії переважають рівнини. Близько 95% поверхні не перевищує 600 м над рівнем моря.
Головні орографічні одиниці:
Західно-Австралійське плоскогір'я - середні висоти 400-500 м, з піднятими краями: на сході - хребет Масгрейв (м. Вудрофф, 1440 м) і Макдоннелл (м. Зил, 1510 м), на півночі - масив Кімберлі (висота до 936 м), на заході - плосковершинний пісковий хребет Хамерслі висотою до 1226 м, на південному заході - хребет Дарлінг висотою до 582 м.
Центральна низовина з переважними висотами до 100 м над рівнем моря. У районі озера Ейр найнижча точка Австралії - 12 м нижче рівня моря. На південному заході - хребет Фліндерсі Маунт-Лофті.
Великий Вододільний хребет, середньовисотний, з плоскими вершинами, крутим, сильно розчленованим східним схилом і порожнім, східчастим західним, що переходить у горбкуваті передгір'я (даунси). На півдні, в Австралійських Альпах, найвища точка Австралії - гора Косцюшко, 2230 м.
Історія формування і типи рельєфу
Горы, как магнит, с древнейших времен притягивали человека. Многие ученые считают горы колыбелью человечества. Во всяком случае, засыпанные вулканическим пеплом останки предков человека найдены в ущелье недалеко от горы Килиманджаро в Африке. А самые древние следы пребывания первобытного человека на территории России найдены в горах - на Алтае и на Кавказе. Человеку, особенно первобытному, полностью зависящему от условий природной среды, в горах легче было пережить последствия неблагоприятных времен.