Синоптикалық карта (грекше synoptіkos — түгел қамтып шолу), ауа райы картасы — ауа райын белгілі бір мерзім (кезең) ішінде бақылаудан кейінгі нәтижелер бейнеленетін карта. Синоптикалық картаға атмосферада өтетін құбылыстар (жауын-шашын, ауаның температурасы, қысымы, т. б.) тәулігіне бірнеше рет түсіріледі. Қысқа мерзімге (бірнеше сағаттық, тәуліктік) және ұзақ уақытқа (апталық, айлық, маусымдық) арналған ауа райы болжамы беріледі. Синоптикалық карта Жер беті (Жер бетіндегі ауа райы мәліметтері) және биіктік синоптикалық картасы (аэрологиялық бақылау мәліметтері) болып бөлінеді. Метеорологиялық станциялардан алынған мәліметтер бойынша ауаның температурасы, атмосфера қысымының таралуы, циклондар мен антициклондар, атмосфералық фронттар, түрлі ауа массалары, желдің бағыты мен күші, жауын-шашын мөлшері, бұлттылық, тұман, т.б. құбылыстар шартты белгілер арқылы синоптикалық картаға түсіріледі.
Промышленность Казахстана — отрасль казахстанской экономики. Доля промышленности в ВВП Казахстана — 34,1 % (2017 год)[1]. Доля занятого населения в промышленности — 20,4 % (2017 год)[1].
В настоящее время в структуре экономики Казахстана промышленность занимает почти третью часть. Горнодобывающий сектор обеспечивает более 2,9 % занятости и 18 % валовой добавленной стоимости в экономике. Инвестиции в основной капитал в добывающей промышленности сегодня составляют более 30 % от общего объема, а в обрабатывающей промышленности всего 12 %. Казахстан, лидирующий экспортер продукции добывающих отраслей (в первую очередь за счет нефти), по показателю среднедушевого экспорта опережает все страны СНГ. Однако среднедушевой экспорт продукции обрабатывающей промышленности в Республике Казахстан вдвое ниже, чем в России.
Объяснение:
1.Забруднення повітря: Проблема забруднення повітря виникає внаслідок викидів шкідливих речовин в атмосферу внаслідок промислової діяльності, автотранспорту та енергетичних джерел. Для її розв'язання можна використовувати енергоефективні технології, замінювати вугілля на більш чисті види палива, впроваджувати електричні та гібридні автомобілі, а також підтримувати використання сонячної та вітрової енергії.
2.Забруднення води: Викиди відходів, хімічних речовин та побутових стоків у водні джерела призводять до забруднення води і загрози здоров'ю людей та екосистем. Для боротьби з цим можна встановлювати очисні споруди, впроваджувати строгі норми викидів промислових підприємств, проводити екологічну освіту та популяризувати використання екологічно чистих методів сільського господарства.
3.Знищення природних екосистем: Швидке вирубування лісів, забудова природних місцевостей та знищення природних біотопів призводять до втрати біорізноманіття та погіршення якості життя. Для запобігання цьому, потрібно зберігати і охороняти природні резервати, проводити раціональне лісок
4.Викиди токсичних відходів: Незадовільне управління та неправильна обробка токсичних відходів можуть призвести до забруднення грунту, води і повітря, що має негативний вплив на здоров'я людей та екосистеми. Розв'язанням може бути впровадження строгих норм і правил для обробки та утилізації токсичних відходів, посилення контролю та нагляду за підприємствами, а також стимулювання переробки та вторинного використання матеріалів.
5.Зміна клімату: Збільшення викидів парникових газів, таких як вуглекислий газ, призводить до глобального потепління і зміни клімату. Це може мати негативні наслідки, такі як зміна водного режиму, руйнування екосистем, посилення природних лих та зникнення деяких видів. Для зменшення впливу зміни клімату необхідно знижувати викиди парникових газів шляхом переходу до відновлюваних джерел енергії, стимулювання енергоефективності, впровадження екологічно чистих технологій та збільшення зусиль з лісокультури та збереження вуглецю.
Ці проблеми є складними та вимагають координації зусиль з боку уряду, громадськості та промисловості. Подальше дослідження, інновації та свідомість громадськості також грають важливу роль у розв'язанні цих проблем. (Поставте норм оцінку пежешка)