площадь океана составляет 14,75 млн км², объём воды — 18,07 млн км³. средняя глубина — 1225 м, наибольшая глубина — 5527 м в гренландском море. большую часть рельефа дна северного ледовитого океана занимают шельф (более 45 % дна океана) и подводные окраины материков (до 70 % площади дна). океан принято делить на три обширные акватории: арктический бассейн, северо-европейский бассейн и канадский бассейн. полярному положению ледяной покров в центральной части океана сохраняется в течение всего года, хотя и находится в подвижном состоянии. он так же красиво выглядит там есть много млекопитающих,расчленено крупными подводными поднятиями и котловинами.
ответ: біля джерел і в долинах річок, там, де близько до поверхні піднімаються
підземні води, розвивається багата рослинність — пальми, різні чагарники.
тут селяться люди. такі місця називають оазисаминайбільший
оазис у світі — долина нілу.
головна рослина оазисів — фінікова пальма. смачні й поживні плоди паль-ми споживають, із соку виготовляють напої, деревину використовують для бу-
дівництва, а листям дерев укривають дахи помешкань. з кожного дерева що-
річно збирають близько 100 кг плодів.
на африку припадає 40 % світового
виробництва фініків.
до життя в пустелях і напівпустелях
пристосувалися і тварини. так,
антилопи й газелі долають сотні кіло-
метрів у пошуках води. хижаки — гіє-
на, шакал, лисиця-фенек, гепард. оазис логу дістають з їжею. черепахи, ящірки та змії можуть довго витримувати без води, ховаючись у норах. у пустелях багато птахів: страуси, дрохви, жайворонки. небезпечні для людини укуси місцевих отруйних тварин — скорпіона та фаланги.
вічнозелені твердолисті ліси й чагарники лежать на півночі та північному заході материка, де формуються на коричневих ґрунтах. рослини добре пристосувалися до сухого літа: мають тверде листя й колючки, що випаровують мало вологи. тут ростуть африканські види дуба й бука, дика маслина, суничне дерево, карликові пальми. найцінніші породи дерев, як-от ліванський кедр, вирубано, а на їхньому місці ростуть чагарники.
про вертикальну поясність гір африки. у горах африки чітко простежується вертикальна поясність: з підняттям угору ліси змінюються саванами, які ще вище поступаються лукам. на вершинах гір, розташованих навіть на екваторі, лежать багаторічні сніги.
