Объяснение:Народився 1 березня 1858 року в селищі Липовці теперішньої Вінницької області в родині службовця. Дитинство Павла та інших дітей в родині пройшло під сильним впливом матері — жінки високої культури, музично обдарованої.
Закінчивши Житомирську чоловічу гімназію із срібною медаллю, в 1877 році вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету, проте був виключений з нього в 1879 році за участь у студентському заколоті. Закінчив курс у 1882 році. На першому курсі зустрів О. Д. Багалій, яка згодом стала його дружиною. В 1881 році в них народилась дочка, майбутня письменниця Ольга Сно. У молодій сім'ї було сутужно з коштами на прожиття, тому Павло Тутковський постійно шукав можливості, щоб заробити на утримання сім'ї. Водночас продовжував із зацікавленням працювати в університетській лабораторії. Разом зі своїм вчителем і наставником К. Феофілактовим часто виїжджав на геологічні екскурсії в околиці Києва, де набував навичок дослідника.
По закінченні навчання Феофілактов рекомендував Тутковського на кафедру геології та мінералогії з метою підготовки до професорського звання. Через рік його призначають консерватором мінералогічного і геополітичного кабінету, де він працював з 1884 до 1895 року. Це дало змогу йому утримувати свою велику сім'ю, допомагати батькові. Тринадцять років в університеті не пройшли марно. Павло Аполлонович сформувався як спеціаліст. За дорученням Київського товариства природознавців Тутковський з 1884 до 1902 року проводить геологічні дослідження практично всіх губерній України. Він захоплюється вивченням викопної мікрофауни і вперше в Росії друкує близько 20 оригінальних праць з цього питання. Водночас він вивчає підземні води України і 1895 року подає свій проект водопостачання Києва. Саме завдяки йому Київ став одним з перших європейських міст, що забезпечило себе артезіанською водою. В 1883 році Тутковського обирають почесним членом Київського товариства природознавців, згодом — дійсним членом Петербурзького мінералогічного товариства, членом Бельгійського товариства геології і палеонтології в Брюсселі, почесним членом товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті.
В 1904 році Павло Тутковський прийняв пропозицію куратора Київського навчального округу і став інспектором народних училищ Луцького повіту Волинської губернії. В Луцьку він продовжує польові роботи, розпочаті ще 1900 року, як позаштатний працівник геологічного комітету. Проводив геологічні дослідження вздовж залізниці Київ — Ковель, що тоді проектувалася. В 1909 році він з усією родиною переїздить до Житомира, де його призначили директором народних училищ Волинської губернії. Будучи інспектором, Павло Аполлонович багато мандрував гав природу улюбленої Волині. У Житомирі він прожив 9 років. І цей період його життя був пов'язаний з Товариством дослідників Волині. Найпродуктивнішими для П. Тутковського були 1906—1915 роки, коли він дуже багато працював у Товаристві. З 1909 року Товариство дослідників Волині регулярно публікувало його праці. 2 жовтня 1910 року Товариство обрало Павла Тутковського віце-головою, тобто фактичним керівником. Особливе місце в колі географічних інтересів посідала унікальна пам'ятка поліської природи Словечансько-Овруцький кряж. Цій темі була присвячена його праця «Словечансько-Овруцький кряж та узбережжя річки Словечни». Географічну тематику висвітлювали також його праці «Зональність ландшафтів Волинської губернії», «Бурштин у Волинській губернії», «З геології міста Житомира» та ін. Працюючи в Києві на високих посадах, вчений не поривав з дорогою йому Волинню. Разом з учнями він проводив дослідження в Овруцькому та Коростенському районах, приїздив на засідання Товариства дослідників Волині. У Житомирі П. А. Тутковський залишив по собі добрий слід не лише як вчений і краєзнавець. Саме завдяки йому Волинський музей став самостійною науковою установою, переїхав у нове приміщення. Тутковський брав участь в розробці нового статуту музею, а зібрані ним геологічні матеріали зайняли у музеї видатне місце.
Павло Тутковський в останні роки життя
За пропозицією професорів Д. М. Анучина і О. П. Павлова Тутковський подав до Московського університету працю про викопні пустелі північної півкулі. Докторська дисертація «Викопні пустелі північної півкулі» захищена при Московському університеті в 1911 році на вчене звання доктора географії. Рада фізико-математичного факультету Казанського університету присудила Тутковському ступінь доктора мінералогії та геогнозії. З 1913 року викладає в Університеті святого Володимира, обіймає посаду приват-доцента географії, з 1914 року — професор кафедри географії, читає лекції з фізичної географії.
На территории Новосибирской области есть такие объекты гидросферы, как реки Обь, Омь, Новосибирское водохранилище, Васюганские болота, озеро Чаны. Краткое географическое описание реки Обь. 1.Географическое положение.Река расположена севернее экватора, восточнее О меридиана, на материке Евразия, в части света Азия, в России, в Западной Сибири.На западе она граничит с Уральскими горами, на востоке с рекой Енисей, на юге с Казахским мелкосопочником, на севере с Карским морем. 2. Исток расположен севернее Казахского мелкосопочника, при слиянии рек Бии и Катунь.Координаты истока 52° с.ш. 84° в.д. 3.Устье-это Обская губа (залив Карского моря).Координаты 66° с.ш. и 68° в.д. 4.Направление течения.Река течёт с юга га север. 5.Характер течения равнинный. 6.Притоки.Левые:Северная Сосьва, Иртыш, Васюган, Алей. Правые:Вах, Тым, Кеть, Чулым,Томь.7.Басейн реки составляет около 3 млн.км? (река занимает первое место в России по площади бассейна). 8.Падение и уклон реки.Падение-это разность высот истока и устья.Оно составляет 160-1-159 м.Уклон реки-это отношение падения реки (в см) к её длине.Длина реки 3650 км.Переводим метры в см 159 м315900 см. Находим уклон 15900:3650-4,4 см/км. 9.Хозяйственное использование: судоходство, ГЭС, рыболовство, водоснабжение, рекреационные ресурсы, добыча полезных ископаемых.7.Басейн реки составляет около 3 млн.км? (река занимает первое место в России по площади бассейна). 8.Падение и уклон реки.Падение-это разность высот истока и устья.Оно составляет 160-1-159 м.Уклон реки-это отношение падения реки (в см) к её длине.Длина реки 3650 км.Переводим метры в см 159 м315900 см. Находим уклон 15900:3650-4,4 см/км. 9.Хозяйственное использование: судоходство, ГЭС, рыболовство, водоснабжение, рекреационные ресурсы, добыча полезных ископаемых.
