ответ:
атмосферні опади
без сумніву, спекотного літнього дня приємно потрапити під теплий дощ, а взимку по снігу залюбки покататися на лижах чи санках. рано-вранці — помилуватися росою на траві чи памороззю на деревах. водночас град чи туман сприймаються без радості. усе це — атмосферні опади.
атмосферні опади — це вода, що випадає з хмар або безпосередньо з повітря в рідкому чи твердому стані.
до рідких опадів належать дощ, роса, туман, до твердих — сніг, град,іній.
кількість опадів вимірюють товщиною шару води в міліметрах (мм). для цього використовують прилад — опадомір. він складається з дощомірного відра і дощомірної склянки з поділками. тверді опади перед вимірюванням розморожують. товщину снігу вимірюють снігомірною рейкою.
дощ, сніг, град безпосередньо з хмар. найдрібніші крапельки води, що містяться у хмарах, за певних умов зливаються, поступово збільшуючись. хмара темнішає, крапельки води не можуть більше утримуватися в повітрі й на землю. іде дощ. якщо хмари з кристаликів льоду, то утворюються сніжинки і йде сніг. під час дощу відносна вологість повітря перевищує 90%.
за характером випадання опади бувають обложні (тривалий дощ або снігопад), зливові (короткочасний дощ) і мряка (дрібні крапельки води або крижані голочки).
град — це крупинки снігу, покриті кірочкою льоду. чому він буває тільки влітку? виявляється, град випадає з купчастих хмар, які з теплим повітрям піднялися на висоту 10 км. він утворюється у хмарах під час висхідних потоків повітря теплої пори року. крапельки води за цих умов, потрапляючи на велику висоту, замерзають, і на них шарами нарощуються водяні кристали. , вони додатково насичуються переохолодженою вологою і збільшуються в розмірах. величина градинок буває від міліметра до розмірів курячого яйця. град завдає великої шкоди: знищує посіви, ламає гілки фруктових дерев, пошкоджує дахи будинків, іноді навіть гинуть дрібні тварини.
опади, що виділяються безпосередньо з повітря, — це туман, роса, іній. туман виникає біля поверхні охолодженої землі, тобто за умов зниження температури повітря. у холодному повітрі водяна пара конденсується в дрібні завислі крапельки води. ось чому роса спостерігається літньої ночі в ясну погоду, коли повітря стикається з охолодженою земною поверхнею й залишає на ній вологу. якщо поверхня і предмети на ній охолоджуються до температури, нижчої за 0 °с, то утворюється іній . він буває восени або ранньої весни.
закономірності розподілу опадів
подивись уважно на кліматичну карту світу. в областях високого тиску холодне повітря опускається, стискується й нагрівається, проте не утворює ні опадів, ні хмар. над екватором навпаки. тепле, насичене водяною парою повітря піднімається й швидко охолоджується. водяна пара конденсується, перетворюється в хмари. тут опади року.
розподіл опадів на земній кулі залежить від ряду чинників.
по-перше, від ічної широти. менший кут падіння сонячних променів спричиняє нижчу температуру і меншу кількість опадів.
по-друге, від напрямку постійних і сезонних вітрів. з океанів морське повітря приносить вологу, тому на узбережжях опадів завжди більше, ніж у внутрішніх районах. так, завдяки мусонам з тихого океану на узбережжі азії випадає понад 1 000 мм опадів. водночас у центральних районах буває до 50 мм опадів на рік.
по-третє, від висоти поверхні над рівнем моря. вологі повітряні маси, зустрічаючи на своєму шляху гори, залишають більшу частину вологи на їхніх схилах. наприклад, у карпатах завжди більше опадів, ніж будь-де в україні.
морські течії також впливають на кількість опадів: теплі — збільшують, а холодні — зменшують. наприклад, холодна перуанська течія вздовж берегів південної америки.
висновки
1. хмарність — ступінь вкриття небозводу хмарами; вимірюється в (від 0 до 10).
2. розрізняють кілька десятків видів хмар. найпоширеніші — перисті, шаруваті, купчасті.
3. атмосферні опади — волога, що випадає з хмар або з повітря в рідкому чи твердому стані.
4. до атмосферних опадів належать дощ, сніг, град, роса, туман, іній.
5. утворення опадів залежить від добових коливань температури повітря у тропосфері (роса, іній, туман) або різниці температур у нижніх і верхніх шарах тропосфери (дощ, сніг, град).
Паде́ние метеори́та Челя́бинск — столкновение с земной поверхностью фрагментов небольшого астероида[7], разрушившегося в результате торможения в атмосфере Земли 15 февраля 2013 года примерно в 9 часов 20 минут[8][9][10]по местному времени (UTC+6)[11]. Суперболид взорвался в окрестностях Челябинска на высоте 15—25 км[12].
В этот день астероид диаметром около 17 метров и массой порядка 10 тыс. тонн (по расчётам НАСА) вошёл в атмосферу Земли на скорости около 18 км/с. Судя по продолжительности атмосферного полёта, вход в атмосферу произошёл под очень острым углом. Спустя примерно 32,5 сек после этого небесное тело разрушилось[13]. Разрушение представляло собой серию событий, сопровождавшихся распространением ударных волн. Общее количество высвободившейся энергии по оценкам НАСА составило около 440 килотонн в тротиловом эквиваленте[3], по оценкам РАН — 100−200 килотонн[14], по оценкам сотрудников ИНАСАН — от 0,4 до 1,5 Мт в тротиловом эквиваленте[15]. По оценкам НАСА это самое большое из известных небесных тел, падавших на Землю после Тунгусского метеорита в 1908 году, оно соответствует событию, происходящему в среднем раз в 100 лет[13][16]. Научный журнал Geophysical Research Letters (англ.), со ссылкой на результаты, полученные после анализа учёными французского Комиссариата атомной энергии данных сенсорных станций, дал оценку в 460 килотонн в тротиловом эквиваленте (самый высокий показатель за всё время наблюдений за ядерными испытаниями), и заявил, что ударная волна дважды обогнула Землю[17][18].
Всего пострадало 1613 человек[5][6], большинство от выбитых стёкол. Были госпитализированы по разным данным от 40 до 112 человек[19]; двое пострадавших были помещены в реанимационные отделения. Ударная волна также повредила здания. Материальный ущерб бюджетной сфере и населению составил 490 миллионов рублей, общая сумма ущерба (включая промышленные предприятия и объекты федерального подчинения) — около 1 миллиарда рублей[20]. С 15 февраля по 5 марта 2013 года в Красноармейском, Коркинском и Увельском районах Челябинской области был введён режим чрезвычайной ситуации[21][22][23].
Небесное тело не было обнаружено до его вхождения в атмосферу[24]. Первые осколки, в виде небольших метеоритов, были найдены несколькими днями позже[25][26]. При последующих поисках в озере Чебаркуль был обнаружен самый крупный осколок весом 570 кг[4] и множество более мелких осколков суммарным весом несколько килограммов[27].
Объяснение:
