Өзен террасалары (лат. terra - жер, фр. terras) — беті горизонталь немесе сол еңкіш, өзен аңғарларының бір немесе екі жағында ондаған немесе жүздеген км-ге созылған, сатылы орналасып кертпештермен шектелген жазық алаңдар.
Объяснение:
Өзеннің шаю және аккумуляциялық әрекеттерінен қалыптасқан. Жалпы алғанда, террасалар өзеннің бұрынғы жайылмалары, олар өзеннің ерте кезде жоғары деңгейінде аққанын көрсетеді. Жаңа тектоникалық қозғалыстардың көтеріле дамуы кезінде немесе климаттың өзгеруіне және соған сәйкес жауын-шашынның молаюы мен ағын тасымалының артуына байланысты. Өзен бұрынғы табанын жырып шайып, төмен деңгейде жаңа арна құрайды, ал бұрынғы жайылмалардың қалдығы кертпештен биік өзен террасалары түрінде сақталып қалады. Эрозия базисінің бірнеше рет өзгеруінің нәтижесінде аңғарлар беткейлерінде сатылы орналасқан бірнеше өзен террасалары қалыптасады және ең жоғарғысы ең көнесі болып табылады. Олардың ені бірнеше м-ден жүздеген м-ге дейін, биіктігі су кемерінен бірнеше м-ден он шақты м-ге дейін (тауларда кейде жүздеген м-ге дейін) жетеді. Жергілікті эрозия базисінің өзгеруі жергілікті террасалардың қалыптасуына себепші болады
Великий артезіанський басейн сформувався близько 130 мільйонів років тому. Європейці виявили воду, коли в 1878 році поблизу Бурка був затоплений канал. Артезіанський басейн - це низовинна область, де ґрунтові води під тиском навколишніх шарів скелі витискаються назовні.
Вода басейну Великого Артезіанського басейну утримується в декількох шарах пісковиків, закладених континентальною ерозією вищого ґрунту в тріасовий, юрський та ранньокрейдовий періоди. Пісковик, незабаром, був покритий шаром морської осадової скелі, що утворило обмежувальний шар - тим самим затримуючи воду у водоносному горизонті пісковику. Східний край басейну був піднятий, коли утворився Великий подільний хребет. Інша сторона була створена від ландшафтів Центрально-Східної низовини та Великого Західного плато на захід. Непроникні породи обмежують водоносні горизонти, внаслідок чого ґрунтові води залишаються під тиском. Оскільки пісковики проникні, вода поступово пробивається через пори між піщаними зернами, протікаючи зі швидкістю від одного до п’яти метрів на рік.
Великий артезіанський басейн став важливим інструментом для водопостачання, особливо для сільської частини материкової Австралії. Артезіанська джерельна питна вода має багато кальцію. Здорова артезіанська джерельна питна вода - одне з найкращих природних джерел кальцію у світі бутильованої води.
