Гольфстри́м — тёплое морское течение в Атлантическом океане. В узком смысле Гольфстримом называют течение вдоль восточного побережья Северной Америки от Флоридского пролива до Ньюфаундлендской банки (так оно, в частности, отмечается на географических картах). В широком смысле Гольфстримом часто называют систему тёплых течений в северной части Атлантического океана от Флориды до Скандинавского полуострова, Шпицбергена, Баренцева моря и Северного Ледовитого океана. Температура у поверхности составляет +25…+26 °C, на глубине 400 м +10…+12 °C.
Объяснение:
Гольфстрим является мощным струйным течением шириной 70—90 км, рас с максимальной скоростью до нескольких метров в секунду в верхнем слое океана, быстро уменьшающимся с глубиной (до 10—20 см/с на глубинах 1000—1500 м). Полный расход воды в течении имеет порядок 0,1 км³/с. Последние исследования предполагают, что расход Гольфстрима постепенно увеличивается с 30 Sv во Флоридском течении до максимального значения в 150 Sv на 55° западной долготы.
Найменший з океанів планети — Північний Льодовитий. Його площа становить 14,75 млн км кв., що в 12 разів менша від площі Тихого океану. Малі розміри океану зумовили те, що його довго називали морем. Ще наприкінці минулого століття про нього майже нічого не знали. Сумніви були навіть щодо того, чи справді є водна поверхня в районі Північного полюса. Адже більша частина океану завжди вкрита кригою.
Объяснение:
Географічне положення. Північний Льодовитий океан розташований на крайній півночі Землі й з усіх боків повністю оточений суходолом: Євразією та Північною Америкою. Береги материків значно порізані, тут розташовані численні моря і затоки. За кількістю островів Північний Льодовитий океан посідає друге місце після Тихого. Більшість островів мають материкове походження і укриті льодовиками.
Окраїнними морями океану є Баренцеве, Карське, Лаптєвих, Східносибірське, Чукотське, Бофорта, Баффіна. Найбільші архіпелаги - Канадський арктичний, Нова Земля, Північна Земля, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Новосибірські острови, острів Врангеля.
А. Каннингем