Історія формування національного складу населення[ред. • ред. код]Характерною особливістю етнічної історії України є формування багатоетнічного складу її населення. Воно на всіх етапах історичного розвитку вбирало іншоетнічні субстрати, однак механізм цього процесу у різні часові періоди був різним. Можна виділити три основних етапи формування національного складу. Перший із них, що стосується періоду існування археологічних культур, відтворює процес етнокультурної взаємодії, нерідко об'єднуючи полярні культури, скажімо, землеробську, скотарську, культуру осілих і культуру кочових племен.Другий етап пов'язаний з Великим переселенням народів IV—IX ст. — гунів, готів, аварів, «аспарухових болгар» на Балкани іЗакарпаття, угрів-мадярів у Дунайську низовину, норвезьких вікінгів-русів у Середню Наддніпрянщину. Велике переміщення народів, що проходило через територію України, залишило відмітини на її етнічному грунті. Вони виявилися або в мовних компонентах, у запозиченні деяких елементів матеріальної та духовної культури, або у поповненні слов'янсько-українського населення іншоетнічними субстратами. Ці субстрати стали складовими саме слов'янської етнічності, розчинившись у її системі, відносно рельєфніше відтінивши слов'янську спільність. Отже, з другим етапом пов'язані консолідаційні процеси слов'янства та етногенез українців.
В 1983 году в период с 15 по 21 июля в районе станции сложились благоприятные циркуляционные условия для постепенного экстремального выхолаживания приземного слоя атмосферы, при этом температура воздуха снижалась за каждые сутки на 2,5 градуса. В 05 ч. 45 мин московского времени 21 июля была зарегистрирована температура минус 89°,2 С., после чего сменилось направление ветра и «потеплело» на целых 5°С. На станции Восток для измерения температуры использовалась в то время термометрическая установка, состоящая из равновесного электронного моста, находящегося в помещении метеокабинета, и платинового термометра сопротивления, находящегося в психрометрической будке на метеорологической площадке. Зимой 1983 года на станции Восток работала смена зимовочного состава 28-й Советской антарктической экспедиции, начальник станции Будрецкий А. Б., метеорологи Карпюк В. Л. и Лазарев К. Г. В последующие годы температура воздуха на станции Восток неоднократно приближалась к рекордным значения, но ни на этой станции, и нигде в мире более низких температур воздуха пока не регистрировалось.
