Бишкек — Ош, 124–137-й километры, перевал Тоо-Ашуу;
Бишкек — Ош, 198–268-й километры, перевал Ала-Бель;
Ала-Бука — Каныш-Кыя, 75–97-й километры, перевал Чапчыма;
Бишкек — Ош, 355–370-й километры;
Арал — Мин-Куш, 3–35-й километры;
Каракол — Энильчек, 45–50-й и 72–88-й километры, перевал Чон-Ашуу;
Казарман — Нарын, 45–78-й километры, перевал Кара-Коо;
Узген — Алайкуу, 45–89-й километры;
Ош — Даарот-Коргон, 158–184-й километры, перевал Талдык;
Бишкек — Нарын — Торугарт, 280–292-й километры, перевал Долон;
Бишкек — Ат-Баши, 353-й километр, перевал Кызыл-Бел;
Кочкор — Арал — Тоо-Ашуу, 154–158-й и 160–172-й километры;
Бишкек — Нарын — Торугарт, 290-й километр, участок Чон-Кочку;
Бишкек — Ош, 216–231-й километры, участок Шаркыратма;
Ала-Бука — Жаны-Базар — Киров, 192–222-й километры, перевал Чапчыма;
Баетов — Макмал, 110–134-й километры, перевал Кок-Мойнок;
Барскоон — Ак-Шыйрак, 60–68-й километры, перевал Суек.
Геологічний час. Як ви вже знаєте з попередніх курсів географії, формування земної кори розпочалося понад 4 млрд років тому. Земна кора та її поверхня (рельєф) за цей час безперервно змінювались і продовжують змінюватися під впливом внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Склад, будову, походження й розвиток земної кори вивчає геологія, а зміни земної кори в часі називають геологічною історією Землі.
Як вам відомо, геологічний час поділяють на ери: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську, кайнозойську. В ерах, окрім найдавніших, розрізняють періоди. Архейську і протерозойську еру часто називають докембрієм, тобто часом, який передував кембрійському періоду палеозойської ери. Саме в докембрії створилися підвалини сучасного укладу життя на Землі: виникла перша кам'яна земна кора і з'явилися вихідні форми органічного життя.
Объяснение:
