Відповідь:
По горизонталі
2. Взаємозв'язок між елементами системи
6. Невидима рука ринку
11. Безпосередній оборот по фазах
16. Відношення між людьми з присвоєння та відчуження будь-яких благ
19. Економічне вчення xv-xvii століть обгрунтовує необхідність активного втручання держави в господарську діяльність
23. кількість товару, яке виробники згодні і можуть продати за певний період часу при даних умовах
По вертикалі
1. Техніко-економічна і соціальна комплекс, призначений для виробництва корисних для виробництва і суспільства благ
3. Економіка, в якій обсяг виробництва, його структура, обсяг споживання і рівень цін встановлюється централізовано
4. Посередник між покупцями і продавцями, що допомагає їм домовитися в здійсненні купівлі-продажу товару або послуги
5. Виробництво, в ході якого приріст здійснюється зарахунок кількісного складу
7. Економічні закони, які діють на одному виробництва
8. Одна з фаз процесу суспільного відтворення, сполучна ланка між виробництвом і обміном
9. Блага, що доповнюють один одного
10. Почуття нестачі, яке людина прагне усунути за до споживання благ
12. Відносини, регульовані економічними законами
13. Блага, що даються державою
14. теорія державного регулювання економіки, що заклала основи макроеономікі
15. Процес перетворення природи, діяльність товариства за до якого воно задовольняє свої потребноті
17. Економіка, в якій організація виробництва, структура і т.д. базується на звичаях і традиціях
18. Представники цієї школи економіки стверджували, що джерело багатства в сільському господарстві
19. Неокласичний економічний напрямок xix століття, що використовує граничні величини для дослідження економічних процесів
20. Право здійснювати будь-які дії із засобом і продуктом виробництва
21. Економічна теорія, згідно з якою кількість грошей в обігу є визначальним фактором розвитку економіки
22. Виробництво, в ході якого приріст здійснюється зарахунок якісного оновлення технології і організації виробництва
23. Витяг з речей їхніх корисних властивостей для задоволення тих чи інших потреб
Пояснення:
Объяснение:
Аралкум (Ара́л + тюрк. кум) — нова пустеля, що формується на місці висихаючого Аральского моря.
Піщано-солончакова пустеля знаходиться на території Узбекистану і Казахстану, на північний захід від пустель Каракуми та Кизилкум. Також пустелю називають Аккум (Біла пустеля).
Водний баланс Аральського моря був порушений через великі іригаційні проекти, здійснені в часи СРСР. Після будівництва Кокаральської греблі в 2005 році Північний Арал поступово відновлюється, але Південний Арал висихає, збільшуючи площу Аралкума.
Колишнє дно Аральського моря в Узбекистані, 2004 рік
Внаслідок опустелювання біорізноманіття регіону зменшилось на 200 видів рослин та тварин. Теперішня флора висохлого дна озера почала розвиватись з 1960 року. Вона складається з 34 родин рослин зі 134 родами та 300 видами. Основні представники: Солонець трав'янистий, Suaeda crassifolia, Tripolium vulgare на суглинистих ґрунтах, а також Suaeda acuminata і Atriplex fominii на піщаних ґрунтах
Аралкум займає площу понад 38 000 км² і є потужним джерелом вітрового виносу. Пилові бурі виносять близько 100 мільйонів тонн токсичних солей та пилу в рік. Дрібнодисперсний пил, що виноситься з колишнього дна водойми, містить залишки мінеральних добрив та пестицидів, що вимивались зі зрошуваних полів. Над пустелею проходить потужний повітряний потік з заходу на схід, який спричиняє швидке розповсюдження аерозолю за межі Центральної Азії. Токсичні речовини з Аралкуму були знайдені в крові пінгвінів в Антарктиці, звичайний аральский пил — на льодовиках Гренландії, в норвезьких лісах та полях Білорусі.
Площадь 91,6 млн. км², из которых около четверти приходится на внутриконтинентальные моря. Площадь прибрежных морей невелика и не превышает 1% от общей площади акватории. Объём вод составляет 329,7 млн. км³, что равно 25% объёма Мирового океана. Средняя глубина — 3736 м, наибольшая — 8742 м (жёлоб Пуэрто-Рико) . Среднегодовая солёность вод океана составляет около 35 ‰. Атлантический океан имеет сильно изрезанную береговую линию с выраженным делением на региональные акватории: моря и заливы.
Название произошло от имени титана Атласа (Атланта) в греческой мифологии.
Моря и заливы
Площадь морей, заливов и проливов Атлантического океана составляет 14,69 миллионов км² (16 % от общей площади океана) , объём 29,47 миллионов км³ (8,9 %). Наиболее известные моря и основные заливы (по часовой стрелке) : Ирландское море, Бристольский залив, Северное море, Балтийское море (Ботнический залив, Финский залив, Рижский залив) , Бискайский залив, Средиземное море (море Альборан, Балеарское море, Лигурийское море, Тирренское море, Адриатическое море, Ионическое море, Эгейское море) , Мраморное море, Чёрное море, Азовское море, Гвинейский залив, море Рисер-Ларсена, море Лазарева, море Уэдделла, море Скоша (последние четыре иногда относят к Южному океану) , Карибское море, Мексиканский залив, Саргассово море, залив Мэн, залив Святого Лаврентия, море Лабрадор. Также выделяют море Ирмингера (между Гренландией и Исландией) , Кельтское море, ватты у побережья Нидерландов и другие части.
Тихий океан — самый большой по площади и глубине океан на Земле. Расположен между материками Евразией и Австралией на западе, Северной и Южной Америкой на востоке, Антарктидой на юге.
Тихий океан простирается приблизительно на 15,8 тысячи км с севера на юг и на 19,5 тысяч км с востока на запад. Площадь с морями — 179,7 млн км², средняя глубина — 3984 м, объём воды — 723,7 млн км³ (без морей соответственно: 165,2 млн км², 4282 м и 707,6 млн км³). Наибольшая глубина Тихого океана (и всего Мирового океана) — 10 994 м (в Марианском жёлобе) . Через Тихий океан примерно по 180-му меридиану проходит линия перемены даты.
Занимающий 49,5% поверхности Мирового океана и вмещающий 53% объёма его воды, Тихий океан является самым большим океаном планеты. С востока на запад океан простирается более чем на 19 тысяч км и на 16 тысяч — с севера на юг. Его воды расположены большей частью на южных широтах, меньшей — на северных.
Площадь морей, заливов и проливов Тихого океана составляет 31,64 миллиона км² (18 % от общей площади океана) , объём 73,15 миллиона км³ (10 %). Большая часть морей находится в западной части океана вдоль Евразии: Берингово, Охотское, Японское, Внутреннее Японское, Жёлтое, Восточно-Китайское, Филиппинское; моря между островами Юго-Восточной Азии: Южно-Китайское, Яванское, Сулу, Сулавеси, Бали, Флорес, Саву, Банда, Серам, Хальмахера, Молуккское; вдоль побережья Австралии: Новогвинейское, Соломоново, Коралловое, Фиджи, Тасманово; у Антарктиды находятся моря (иногда их относят к Южному океану) : Дюрвиля, Сомова, Росса, Амундсена, Беллинсгаузена. Вдоль Северной и Южной Америки нет морей, но располагаются крупные заливы: Аляскинский, Калифорнийский, Панамский