благодаря своему рельефу и большому количеству выпадающих осадков, Бразилия может похвастаться огромными водными ресурсами, в большинстве своем в виде рек. Озёр в стране практически нет. По территории страны протекает крупнейшая река в мире (по площади бассейна). Запасы гидроэнергетических ресурсов Бразилии оцениваются в 120 млн кВт, и лишь менее половины из них используются. Но правительство страны в настоящий момент активно занимается этим вопросом.
Бразилия обладает уникальным расположением, так как страна находится сразу в нескольких климатических поясах. Это позволяет выращивать здесь какао, сахарный тростник и кофе, что возможно только в предельно ограниченном количестве мировых стран. Несмотря на большие земельные ресурсы, под сельскохозяйственные нужды используется лишь 20% всей территории страны.
бразилия является одним из лидеров по количеству запасов лесных ресурсов, уступая первую строчку лишь России. Экваториальные влажные леса составляют значительную часть площади страны (5 млн км2) и находятся в Амазонии. На территории страны находится четверть всех известных науке видов растений (около 50 тыс.). С производства топливного этанола (из сахарного тростника) Бразилия покрывает пятую часть своих потребностей в топливе для автомобилей.
Страна занимает первые места в регионе по добыче и запасам минеральных ископаемых. Так, страна занимает 3-е место в мире по запасам марганцевой руды. Помимо этого, здесь добывают: железную руду (2-е место в мире), алюминиевую, цинковую, вольфрамовую, никелевую, титановую руды. Бразилия обладает большими залежами важного стратегического сырья вроде урана. Кроме урана добывается еще: тантал, торий, цирконий, бериллий, ниобий.
На территории страны, в одном из южных штатов, находится одно из самых крупных золотых месторождений. Запасы драгоценного метала, находящиеся в данном месте, входят в пятерку крупнейших во всем мире. Помимо золота, в Бразилии ведется добыча многих драгоценных и полудрагоценных камней: изумрудов, сапфиров, аквамарина, аметиста, горного хрусталя и алмазов.
Logo
Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Географія. Опорні конспекти. 7 клас
Конспект № 40
Євразія. Тектонічна будова. Рельєф, роль внутрішніх і зовнішніх сил у його формуванні. Корисні копалини
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки
Учень/учениця:
• називає характерні риси природи;
• наводить приклади форм рельєфу;
• позначає і показує на карті;
рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська, Прикаспійська, Індо-Гангська, Месопотамська низовини, плоскогір’я Декан, Середньосибірське;
гори: Піренеї, Альпи, Апенніни, Карпати, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (Джомолунгма);
нагір’я: Тибет, Іранське;
вулкани: Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма;
пустелі: Каракуми, Гобі, Руб-ель-Халі;
• характеризує основні риси рельєфу та закономірності розміщення корисних копалин;
• пояснює причини різноманітності природи Євразії.
Тектонічна будова материка. Євразія, як і Північна Америка, мільйони років тому була частиною прадавнього материка Лавразії. Серед інших континентів земної кулі вона вирізняється надзвичайно складною будовою земної кори. Це результат тривалої та складної геологічної історії її розвитку. В основі Євразії лежить кілька давніх докембрійських (Східноєвропейська, Китайська, Сибірська, Індостанськай ін.) і молодих палеозойських (Західносибірська, Туранська) платформ. Платформи є відносно стійкими ділянками земної кори, проте й вони зазнають повільних вертикальних рухів. У рельєфі їм відповідають рівнини: Східноєвропейська, Велика Китайська, Середньосибірське плоскогір’я, Декан, Західносибірська та Туранська рівнини. Між платформними ділянками та гірськими спорудами утворюються передгірські прогини, заповнені осадовими породами, у яких формуються низовини — Індо-Гангська, Месопотамська.
Найбільший за розмірами материки Землі, гігантська Євразія займає не лише всю Євразійську літосферну плиту, але й частину Індо-Австралійської й Африкано-Аравійської літосферних плит, які рухаються назустріч одна одній. На межі їх зіткнення земна кора зім’ята у складки — там утворився Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс. У його межах формуються молоді складчасті гори — Піренейські, Альпи, Карпати, Кавказ, Памір, Гімалаї. Саме такий рух плит пояснює розташування складчастих гір не на окраїнах материка, уздовж узбережжя, як наприклад, у Північній і Південній Америці, у внутрішніх і південних частинах Євразії.
Объяснение:
