Из наиболее крупных и известных:Евфрат,Инд, Ганг, Брахмапутра, Ираводи,Салуин.Питание дождевое и подземное.У рек-Инд,Ганг,Брахмапутра,Ираводи,Салуин-а также ледниковое.
. НАРОДЫ ВОСТОЧНОЙ ТРОПИЧЕСКОЙ АФРИКИ Восточная Тропическая Африка, охватывающая область Межозерья и необозримые пространства саванн вплоть до побережья Индийского океана, населена главным образом народами банту: суахили (васуахили), ваньямвези (около 2 млн.), баганда (вместе с близкими племенами - свыше 1600 тыс.), кикуйю (акикуйю, гикуйю) (1600 тыс.), баньяруанда и барунди. Северо-западные районы населены нилотскими народами - нанди, сук, туркана, масаи. На северо-востоке, в областях, смежных с Эфиопией, живут небольшие группы кушитских народов (галла).Несмотря на языковое родство с народами Западной Африки, историческое и культура народов Восточной Африки носят совершенно иной характер. Наиболее высокой ступени общественного развития достигли страны Межозерья, где задолго до появления европейцев существовали государственные образования - Уньоро, Урунди, Руанад, Буганда и др.Наиболее значительным среди них было государство Буганда на северо-западном побережье оз.Виктория. Расцвет Буганды падает на 17-18 вв. В середине 18 в. начала складываться феодальная собственность на землю. Верховным собственником земли считался кабака - правитель государства. В награду за службу он раздавал приближенным земельные участки. Крестьяне, жившие на этой земле, платили новым владельцам налоги и работали на них. Землевладельцы были освобождены от налогов. Помимо налогов, крестьяне выполняли ряд общественных повинностей (ремонт дорог, постройка дворцов и общественных зданий). Рабы-ремесленники занимались изготовлением оружия в царских мастерских. Рыночная торговля и обмен были настолько развиты, что во второй половине 19 в. налоги собирали не натурой, а деньгами. В качестве денежных единиц служили раковины-каури. Вся страна была разделена на 10 областей - саза, правители которых жили при дворе кабаки. Власть кабаки передавалась по мужской линии - от отца к сыну, но непременным условием правомерности наследования власти было женитьба на дочери царя. Таким образом, при дворе царей Буганды существовал обычай женитьбы царя на своей (классификационной) сестре. Сестра-жена и мать царя также имели право на титул кабаки и принимали непосредственное участие в управлении государством.В то время как развитие внутренних областей шло самостоятельным путем, побережье Восточной Африки издавна посещали южноарабские, аксумские и греческие купцы. Позднее это побережье было связано с Аравией, Ираном и Индией. Первые поселения были основаны персами, затем их сменили арабы, основавшие ряд факторий. С 7 в. в связи с междоусобными войнами на Аравийском полуострове переселение арабов приняло массовый характер. А небольшие фактории стали превращаться в крупные города и подчинять окружающее местное население. Постепенно на побережье сложилось смешанное население, основу которого составляли местные племена, потомки персов и арабов. Это население получило название «берегового» (по-арабски - суахили), которое сохранилось до наших дней.Культура суахили в значительной степени арабо-персидского происхождения: это сказывается в архитектуре, характере одежды, религии, литературных произведениях (поэмах), искусстве и некоторых обычаях. Однако наряду с этим суахили сохранили и свою исконную африканскую культуру в обычаях, фольклоре и прежде всего языке. Язык суахили - один из языков банту, хотя в нем немало слов арабо-персидского и индийского происхождения.В конце 15 - начале 16 в. на побережье появились португальцы. В течение дух веков португальцы властвовали над побережьем. В 17-18 вв. в результате непрерывных восстаний португальцы вынуждены были покинуть восточный берег Африки. В первой половине 19 в. арабские купцы подчинились власти султанов Омана. В 19 в. арабы-работорговцы проникли в глубь материка и основали г.Табора. Опираясь на эту базу, они пытались подчинить своему влиянию Буганду и Маньему. Разбойничьи отряды арабов-работорговцев Типпу-Типа, Килонга Лонга безраздельно хозяйничали в восточной части бассейна Конго.Во второй половине 19 в. Восточная Африка стала объектом колониальных притязаний европейских держав. Наиболее ожесточенная борьба разгорелась в Уганде, оказавшейся яблоком раздора между арабами и соперничающими европейскими державами. После долгой борьбы страна была захвачена империалистами. По Гельголандскому договору относительно колониального раздела Восточной Африки Англия захватила Кению и Уганду, а Германия - Танганьику.После второй мировой войны Танганьика стала подопечной территорией Англии. В настоящее время в результате упорной национально-освободительной борьбы народа баганда страна Уганда получила конституцию, хотя и крайне ограниченную. Ширится борьба за независимость и у остальных народов Восточной африки
АТМОСФЕРАПовітряна оболонка Землі – атмосфера, простягається над Землею до висоти 2-3 тис. км, але більша частина її маси зосереджена біля поверхні планети. Атмосфера утримується силою притягання, тому з висотою її густина зменшується. Атмосфера містить кисень, необхідний для дихання живих організмів. У атмосфері знаходиться шар озону, так званий захисний екран, який поглинає частину ультрафіолетової радіації Сонця і захищає Землю від ультрафіолетових променів.ЛІТОСФЕРАДалеко не у всіх планет Сонячної системи є тверда оболонка: наприклад, поверхні планет-гігантів – Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна складаються з газів, що знаходяться в рідкому або твердому стані через високий тиск і низькі температури. Тверда оболонка Землі, або літосфера – це величезні маси гірських порід на суші і на дні океану. Під океанами і материками вона має різну товщину – від 70 до 250 км. Літосфера розділена на великі блоки – літосферні плити.ГІДРОСФЕРАВодна оболонка нашої планети – гідросфера включає в себе всю воду планети – в твердому, рідкому і газоподібному стані. Гідросфера – це моря і океани, річки і озера, підземні води, болота, льодовики, водяна пара в повітрі і вода в живих організмах. Водна оболонка перерозподіляє тепло, яке поступає від Сонця. Повільно нагріваючись, води товщі Світового океану накопичують тепло, а потім передають його атмосфері, що пом'якшує клімат на материках в холодні періоди. Включена в світовий круговорот, вода постійно переміщається: випаровуючись з поверхні морів, океанів, озер або річок, вона хмарами переноситься на сушу і випадає у вигляді дощу чи снігу.БІОСФЕРАОболонка Землі, в якій існує життя у всіх його проявах, називається біосферою. Вона включає найвищу частину літосфери, гідросферу і приземну частину атмосфери. Нижня межа біосфери розташовується в земній корі материків на глибині 4-5 км, а в повітряній оболонці сфера життя простягається до озонового шару.ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА ЗЕМЛІВсі оболонки Землі впливають одна на одну. Основним об'єктом вивчення географії є географічна оболонка – планетарна сфера, де переплітаються і тісно взаємодіють нижня частина атмосфери, гідросфера, біосфера і верхня частина літосфери. Географічна оболонка розвивається відповідно до добових і річних ритмів, на неї впливають одинадцятирічні цикли сонячної активності, тому характерною особливістю географічної оболонки є ритмічність.Географічна оболонка змінюється від екватора до полюсів і від підніж до вершин гір, їй притаманні основні закономірності: цілісність, єдність усіх компонентів, безперервність і неоднорідність.НООСФЕРАБурхливий розвиток людської цивілізації призвів до появи оболонки, в якій людина активно впливає на природу. Ця оболонка називається ноосферою, або сферою розуму. Часом люди змінюють поверхню планети навіть активніше, ніж деякі природні процеси. Грубе втручання в природу, зневага до її законів може призвести до того, що з часом умови на нашій планеті стануть неприйнятними для життя
