Азия – самая большая часть света. Ее площадь около 43,4 млн км2, или около 30 % всей суши земного шара. Азия значительно вытянута с севера на юг, от мыса Челюскин на полуострове Таймыр до мыса Пиай, что на полуострове Малакка. Это обусловило наличие здесь всех географических поясов северного полушария и четкое проявление географической зональности. Очень вытянута территория Азии и с запада на восток. Крайняя ее восточная точка – мыс Дежнева – на Чукотском полуострове, а западная – мыс Баба – на полуострове Малая Азия.
Только на западе Азия имеет сухопутные границы с Европой и только Суэцкий канал на одноименном перешейке отделяет ее от Африки. Большая же часть территории выходит непосредственно к океанам. Азия – единственная часть света, которая омывается водами всех четырех океанов.
так вот
Географічне положення значної території Північної Америки в субарктичних та помірних широтах зумовлює суттєвий вплив західного перенесення повітря. Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану, а у північних полярних районах формуються північно-східні вітри.
Розподіл тепла і вологи на материку в значній мірі залежить від особливостей рельєфу. Зокрема, велику перешкоду для західного потоку повітря створює гірська система Кордильєр. Долаючи її, повітряні маси, що надходять з Тихого океану, залишають всю вологу на узбережжі та західних схилах гір і проникають далі на схід вже більш сухими. На сході Північної Америки значно нижчі гори Аппалачі. Проте й вони також частково перешкоджають проникненню вологого повітря з Атлантики вглиб континенту.
Відсутність гір на півночі та півдні материка, рівнинність його центральних областей дають можливість холодним арктичним повітряним масам далеко на південь. Хвилі холоду іноді досягають узбережжя Мексиканської затоки, приносячи різке похолодання, морози, які супроводжуються снігопадами. Буває й навпаки: тепле тропічне повітря з півдня поширюється далеко на північ, приносячи відлигу.
На межі зіткнення арктичних і помірних, тропічних і помірних повітряних мас формуються атмосферні фронти, де виникають циклони, з якими пов’язані опади.
Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані меридіонально, створюють ефект „аеродинамічної труби”, якою проносяться руйнівні смерчі (торнадо), що утворюються в результаті зіткнення повітряних мас із значними контрастами температури.
Объяснение:
