Атмосфера разделена на слои согласно температуре.
В тропосфере-самый близкий к земле слой- температура падает с высотой в среднем на 6.4 градуса Цельсия на каждые 1000 метров высоты. Изменения температуры зависят также от времени года, широты местности.
На высоте примерно 13 км температура падает до примерно
- 50 градусов Цельсия. Но выше этого уровня температура остается почти постоянной с увеличением высоты - этот уровень называют тропопауза. Высота тропопаузы ( и соответсвенно толщина тропосферы) над экватором - около 17 км, и над полярными областями 9 - 10 км.
Выше тропопаузы температура в стратосфере постепенно повышаются, достигая 0 градусов Цельсия на высоте примерно 50 км - это уровень стратопаузы. Выше, в пределах мезопаузы, до высоты около 80 км, температура падает до - 80 градусов Цельсия.
итак:
6,4 градуса умножим на три и получим температуру поверхности земли)))
Атмосфера разделена на слои согласно температуре.
В тропосфере-самый близкий к земле слой- температура падает с высотой в среднем на 6.4 градуса Цельсия на каждые 1000 метров высоты. Изменения температуры зависят также от времени года, широты местности.
На высоте примерно 13 км температура падает до примерно
- 50 градусов Цельсия. Но выше этого уровня температура остается почти постоянной с увеличением высоты - этот уровень называют тропопауза. Высота тропопаузы ( и соответсвенно толщина тропосферы) над экватором - около 17 км, и над полярными областями 9 - 10 км.
Выше тропопаузы температура в стратосфере постепенно повышаются, достигая 0 градусов Цельсия на высоте примерно 50 км - это уровень стратопаузы. Выше, в пределах мезопаузы, до высоты около 80 км, температура падает до - 80 градусов Цельсия.
итак:
6,4 градуса умножим на три и получим температуру поверхности земли)))
.
3. За рівнем промислового розвитку Україна займає 2 місце серед країн СНД. Більше 8 тис. промислових об’єднань, комбінатів і підприємств працює на її території. Основними рисами промисловості держави є:
– розгалужена структура з функціонуванням усіх великих галузей;
– консервативна структура з високою часткою галузей важкої промисловості (зокрема видобувної) і військово-промислового комплексу;
– недосконалість технологій (висока відходність виробництва, ресурсо- та енергоємність (енергозатрати на одиницю промислової продукції в 6-8 разів перевищують аналогічний показник у розвинених країнах);
– значна зношеність основних фондів;
– надмірне забруднення природного середовища;
Починаючи з 1990 року, в господарсько-промисловому комплексі триває спад виробництва, обумовлений загальною економічною кризою: неефективним реформуванням економіки, важким фінансовим становищем, високим рівнем інфляції, розпадом господарських зв’язків з країнами близького зарубіжжя та колишніми країнами-членами РЕВ. Питома вага промисловості у валовому внутрішньому продукті зменшилась приблизно з 51% у 1990 до 47% у 1995 р. Найбільш швидкими темпами відбувся спад виробництва в таких галузях промисловості, як паливна (у 1995 р. обсяг її виробництва складав 44% до 1990 р.), металургійна (41%), хімічна та нафтохімічна (41%), машинобудування (50%), промисловість будівельних матеріалів (38%).
Погіршення економічної ситуації в країні суттєво вплинуло не лише на обсяги промислового виробництва, але й на його ефективність. Так, у 1995 р. частка збиткових підприємств становила 14% від загальної кількості, а в 1998 р. – більше 20%.
Дуже важливими для економічної стабілізації і подальшого зростання є структурні зрушення в промисловості, реформування її структури на засадах випереджаючого розвитку наукоємних галузей, виробництва товарів народного споживання та галузей, що забезпечують науково-технічний прогрес в усіх ланках народного господарства, експортних та імпортно-замінюючих виробництвах поблагодари?!)