Вітчизняна соціально-політична думка традиційно розглядає сільські проблеми під таким кутом, що село позиціонується в якості джерела національної ментальності, осередка збереження культурних, історичних та національних особливостей українського народу. В Україні налічується 28 тис. сільських поселень, де проживають понад 17 млн. осіб, сільські громадяни складають приблизно третину всього населення країни.
На стан українського села безпосередньо впливають соціально-економічні умови, структурні зміни в агропромисловому комплексі, викликані падінням економічної активності сільського населення, появою нових видів і форм зайнятості, високим рівнем безробіття, зниженням реальної заробітної плати, розповсюдженням неформальних трудових відносин. За останні роки зруйнована матеріально-технічна база агропромислового комплексу, різко скоротилося число об'єктів сільськогосподарського виробництва. За період реформ сільське господарство втратило величезну кількість фінансів.
Демографічна ситуація в цілому по Україні оцінюється фахівцями як кризова, за 1990 – 2010 рр. чисельність населення скоротилася на 13,3%, у тому числі чисельність сільського населення, яка скоротилась на 16,9%. Абсолютне зменшення чисельності сільського населення нині пов’язують з природним скороченням і міграцією населення сільської місцевості. Міграція населення із сіл України перевищувала до недавнього часу більше ніж у 8 разів середній рівень, який склався в країнах СНД. З 28 тис. сільських поселень в Україні біля 9 тис. занепадають і вимирають. За рівнем соціального розвитку село усе більш відстає від міста. Близько 50% сільських будівель належить до невлаштованих, залишається гострою проблема побутового облаштування сільського житлового фонду, рівень благоустрою житла здебільшого не відповідає сучасним вимогам. Скорочується кількість сільських населених пунктів, які були обладнані водогоном та газифіковані. Разом з цим ускладнює умови життя на селі відсутність у багатьох селах доріг з твердим покриттям та транспортного сполучення.
Объяснение:
Северная Африка является одним из африканских регионов, площадь которого составляет около 8,2 млн. кв. км. Территорию населяют более 160 млн. человек. Африка условно разделяется на большие регионы, в состав которых входят смежные государства, разнящихся географической схожестью. На территории Северной Африки расположены такие страны, как: Марокко, Египет, Алжир, Тунис, Западная Сахара, Ливия. Большую часть населения составляют арабы. Земли региона засушливы и полузасушливы. В связи с этим часто возникает проблема с орошением почв, а также водоснабжением. Главный и единственный источник вод – река Нил. Еще издавна египтяне мечтали с вол реки орошать засушливые участки пустынь, и их мечта осуществилась – иностранцы соорудить Асуанскую плотину. Из-за серьезного недостатка пресных вод особенно важны подземные воды.Животноводство представлено овцеводством (Марокко), верблюдоводством в Сахаре, Ливийской и Нубийской пустынях. Повсеместно используются ослы — неприхотливые, но выносливые животные.
Промышленные районы расположены, главным образом, на побережье Средиземного моря и вблизи него (Каир, Алжир, Тунис, Рабат, Касабланка и др.). крупные месторождения нефти и газа — в Алжире, Ливии, фосфоритов — в Марокко и т. д. Страны этого региона относятся к числу наиболее развитых в экономическом отношении африканских государств, отличаются большей вовлеченностью в международное разделение труда.
Сходство планет земной группы не исключает и некоторого различия. Например, Венера, в отличие от других планет, вращается в направлении, обратном ее движению вокруг Солнца, причем в 243 раза медленнее Земли.. Период обращения Меркурия (т. е. год этой планеты) только на 1/3 больше периода его вращения вокруг оси.
Углы наклона осей к плоскостям их орбит у Земли и у Марса примерно одинаковы, но совсем иные у Меркурия и Венеры. Такие же, как у Земли, времена года есть, следовательно, на Марсе, хотя почти в два раза продолжительнее, чем на Земле.