Корисні копалини осадового походження поширені переважно в межах тектонічних западин і плит платформених областей, а також передгірських крайових прогинів. Тобто вони характерні для структур, які в минулому були басейнами нагромадження осадового матеріалу, що зносився з прилеглих територій. Магматичні та метаморфічні породи потрібно шукати в горах з слідами вулканічних процесів, а також у кристалічних щитах, де близько до поверхні залягають давні магматичні та метаморфізовані породи. Формуються їхні родовища, як правило, на стиках літосферних плит. Наприклад, на континентах у місцях розвитку рифтових зон утворюються родовища марганцю, заліза та міді. У зоні зіткнення материкових літосферних плит виникають поклади міді, сірки, урану. До них належать у більшості випадків рудні корисні копалини, а також графіт, алмази тощо. Утворюються вони в результаті остигання магми у тріщинах земної кори, метаморфізації магматичних чи осадових порід під впливом високої температури і тиску. У межах України давні магматичні і метаморфічні породи виходять на поверхню або залягають на невеликих глибинах Українського кристалічного щита. З метаморфізованими архейськими та протерозойськими породами цього масиву пов'язані великі поклади залізних руд (Криворізьке, Кременчуцьке, Білозерське, Керчинське родовища), нікелю (Побузьке родовище), титану (центральна частина Придніпровської височини), урану (південна частина Придніпровської височини). Метаморфічного походження і значні поклади графіту (Завалівське родовище). З явищами вулканізму і викидами гарячої води тріщинами земних надр пов'язані свинцево-цинкові та ртутні руди Донбасу, свинцево-цинкові – Закарпаття. В Україні розвідано 90 видів корисних копалин, які зосереджено майже у 8 тис. родовищ. При господарському аналізі корисних копалин прийнято класифікацію корисних копалин за походженням - паливні, рудні, нерудні.
Египет находится в пределах субтропического (северная часть) и тропического (большая часть) климатических поясов, преобладает тропический пустынный климат. Египет является частью пустыни Сахары. Лето очень жаркое, столбик термометра может местами в тени приближаться к 50-градусной отметке, но ночью всегда намного прохладнее, суточные перепады температур очень велики, межсезонные меньше. На морях колебания межсуточные и межсезонные несколько меньше. Зимы более прохладные, температура днём в январе обычно варьирует в пределах 20-25 °C. Ночи холодные, температура в среднем составляет 10 °C, но в пустынях возможны и слабые заморозки (до −5 °C).В целом для Египта характерно отсутствие резких переходов от одного сезона к другому. Осадков выпадает очень мало, они приходятся преимущественно на ноябрь — январь и носят характер кратковременных ливневых дождей. Среднее количество ежегодно выпадающих осадков уменьшается с севера на юг. Наибольшее их количество — до 200 мм — выпадает на западном побережье дельты Нила — в Александрии. В Каире же в среднем ежегодно выпадает 34 мм, в Асьюте — 7 мм, в Асуане — только 3 мм. Нередко годовое количество осадков здесь выпадает в течение 1—2 дней, что приводит к затоплению дорог и деревень. Самый большой дождь в Египте за последнее столетие был отмечен в Мерса-Матрухе в декабре 1930 г. В течение одного дня там выпало 99 мм осадков. В Каире был отмечен один день, когда выпало 45 мм осадков; в результате этого дождя была затоплена железная дорога к северу от города. В ноябре 1969 г. потоки воды, вызванные проливными дождями, смыли две деревни к северу от Асуана. Надеюсь
Египет находится в пределах субтропического (северная часть) и тропического (большая часть) климатических поясов, преобладает тропический пустынный климат. Египет является частью пустыни Сахары. Лето очень жаркое, столбик термометра может местами в тени приближаться к 50-градусной отметке, но ночью всегда намного прохладнее, суточные перепады температур очень велики, межсезонные меньше. На морях колебания межсуточные и межсезонные несколько меньше. Зимы более прохладные, температура днём в январе обычно варьирует в пределах 20-25 °C. Ночи холодные, температура в среднем составляет 10 °C, но в пустынях возможны и слабые заморозки (до −5 °C).В целом для Египта характерно отсутствие резких переходов от одного сезона к другому. Осадков выпадает очень мало, они приходятся преимущественно на ноябрь — январь и носят характер кратковременных ливневых дождей. Среднее количество ежегодно выпадающих осадков уменьшается с севера на юг. Наибольшее их количество — до 200 мм — выпадает на западном побережье дельты Нила — в Александрии. В Каире же в среднем ежегодно выпадает 34 мм, в Асьюте — 7 мм, в Асуане — только 3 мм. Нередко годовое количество осадков здесь выпадает в течение 1—2 дней, что приводит к затоплению дорог и деревень. Самый большой дождь в Египте за последнее столетие был отмечен в Мерса-Матрухе в декабре 1930 г. В течение одного дня там выпало 99 мм осадков. В Каире был отмечен один день, когда выпало 45 мм осадков; в результате этого дождя была затоплена железная дорога к северу от города. В ноябре 1969 г. потоки воды, вызванные проливными дождями, смыли две деревни к северу от Асуана. Надеюсь
Магматичні та метаморфічні породи потрібно шукати в горах з слідами вулканічних процесів, а також у кристалічних щитах, де близько до поверхні залягають давні магматичні та метаморфізовані породи. Формуються їхні родовища, як правило, на стиках літосферних плит. Наприклад, на континентах у місцях розвитку рифтових зон утворюються родовища марганцю, заліза та міді. У зоні зіткнення материкових літосферних плит виникають поклади міді, сірки, урану.
До них належать у більшості випадків рудні корисні копалини, а також графіт, алмази тощо. Утворюються вони в результаті остигання магми у тріщинах земної кори, метаморфізації магматичних чи осадових порід під впливом високої температури і тиску.
У межах України давні магматичні і метаморфічні породи виходять на поверхню або залягають на невеликих глибинах Українського кристалічного щита. З метаморфізованими архейськими та протерозойськими породами цього масиву пов'язані великі поклади залізних руд (Криворізьке, Кременчуцьке, Білозерське, Керчинське родовища), нікелю (Побузьке родовище), титану (центральна частина Придніпровської височини), урану (південна частина Придніпровської височини). Метаморфічного походження і значні поклади графіту (Завалівське родовище). З явищами вулканізму і викидами гарячої води тріщинами земних надр пов'язані свинцево-цинкові та ртутні руди Донбасу, свинцево-цинкові – Закарпаття.
В Україні розвідано 90 видів корисних копалин, які зосереджено майже у 8 тис. родовищ.
При господарському аналізі корисних копалин прийнято класифікацію корисних копалин за походженням - паливні, рудні, нерудні.