Саме людина є причиною власних побоювань iз приводу природи, як будинок, що дає ïжу, тепло й iншi умови для його нормального життя. Людська дiяльнiсть є досить агресивною й активно руйнуючою (перетворюючоï) силою на нашiй планетi. Людина iз самого початку свого розвитку почувала себе хазяïном усього, що його оточує. Але, як говорить прислiв'я: “Не рубай сук, на якому сидиш”. Одне невiрне рiшення й, можливо, знадобляться десятки, а те й сотнi рокiв на виправлення фатальноï помилки. Природний баланс досить тендiтний. Якщо серйозно не задуматися про свою дiяльнiсть, то ця сама дiяльнiсть неодмiнно почне душити саме людство. Це ядуха вже почалася в якiмсь ступенi i якщо його не зупинити, то воно моментально почне розвиватися з неимоверно швидкою швидкiстю . Однак першi кроки назустрiч природi вже робляться, природу починають поважати, доглядати за нею й пiдтримувати в нiй елементарний порядок. Хоча й надходять всi новi й новi забруднення, величезне число усувається, але це мало. Забруднення потрiбно не усувати, а запобiгати Потрiбно всесвiтнє об'єднання, довга, злагоджена й цiлеспрямована дiяльнiсть рушiйних i виробляючих сил планети Але, спочатку, для того, щоб боротися проти впливу людини на навколишню природу необхiдно з'ясувати вплив людськоï дiяльностi на окремi роздiли природи.
Через весь океан (примерно на равном удалении от побережий материков) проходит Срединно-Атлантический хребет. Относительная высота хребта около 2 км. Поперечные разломы расчленяют его на отдельные сегменты. В осевой части хребта расположена гигантская рифтовая долина шириной от 6 до 30 км и глубиной до 2 км. К рифту и разломам Срединно-Атлантического хребта приурочены как подводные действующие вулканы, так и вулканы Исландии и Азорских островов. По обеим сторонам хребта лежат котловины с относительно ровным дном, разделенные возвышенными поднятиями. Площадь шельфа в Атлантическом океане больше, чем в Тихом.
↓ ↓
Землетрясение Вулканизм