Проанализировав условные обозначения на физических картах атласа, рассмотрев карты Антарктиды, обратив внимание на очертания шельфовых ледников и зная материал, я пришел к такому выводу:
В Антарктиде под действием силы притяжения верхние ледники могут двигаться по наклонной поверхности, постоянно перемещаясь от центра к краям материка. Достигнув побережья, они обрываются, создавая ледяные обрывистые берега и айсберги. Местами ледниковый покров может сползать в океан на шельф и оставаться на плаву, тем самым формируя шельфовые ледники. Со временем океан их разрушает. Таким образом, контуры береговой линии Антарктиды не остаются постоянными и могут существенно изменятся - могут исчезать мысы, заливы и полуострова, берег может отступать на десятки километров.
Клімати́чні пояси́ — великі смуги земної поверхні, які виділяють за кліматичними умовами і які мають характер широтних поясів (виділяють за особливостями режиму температури і опадів).
Кліматичні пояси Землі за класифікацією Алісова Б. П.
На земній кулі залежно від розподілу сонячного тепла й основних типів повітряних мас за класифікацією радянського кліматолога Алісова Бориса Павловича виділяють 7 основних і 6 перехідних кліматичних поясів.
Приро́дна зо́на, фізико-географічна зона — частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами. Вона є частиною природної країни. На рівнинних територіях зони зберігають широтне або близьке до нього простягання, тобто змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) і від океанів углиб континентів (довготна зональність).
