Объяснение:
Умовно атмосферні фактори поділяють на три групи: метеорологічні (хімічні, фізичні), радіаційні (сонячні, космічні), телуричні (земні). Як відомо, на організм людини безпосередньо впливають фізико-хімічні фактори атмосфери.
До хімічних факторів відносять гази повітря, які входять до складу атмосферного повітря. Вони завжди постійні і не залежать від широти і висоти місцевості. Азот займає приблизно 78% об'єму, кисень - 21% об'єму, аргон - 0,93% об'єму. Інші одноатомні гази - неон, гелій, криптон і ін. займають менше 1% об'єму. До природних домішок атмосферного повітря відносять вуглекислий газ, озон, іони, пару води.
До фізичних (метеорологічних) факторів відносять температуру повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, а також такі атмосферні явища, як хмарність, опади, вітер.
Температура повітря визначається переважно сонячною радіацією, в зв'язку з чим відмічаються періодичні (добові і сезонні) зміни температури. Раптові коливання температури звичайно пов'язані із загальними процесами циркуляції атмосфери. Для характеристики термічного режиму атмосфери користуються величинами середньодобових, середньомісячних і середньорічних температур, а також максимальними і мінімальними її значеннями. Температура є однією з найважливіших характеристик погоди і клімату. За температурним режимом виділяють три великі групи погодних умов: 1) безморозні, 2) погодні умови з переходом температури повітря через 0°С і 3) морозні погодні умови. Несприятливо на людину можуть впливати екстремальні (максимальні і мінімальні) значення температури, а також значні її коливання.
Используя тематические карты «Угольная промышленность» и «Административно-территориальное деление Казахстана» я определил 2 бассейна каменного угля - это Карагандинский угольный бассейн, Экибастузский угольный бассейн и 1 бассейн бурого угля - Майкубенский бассейн бурого угля
1. Используя дополнительные элементы карты я определил главные угледобывающие области Казахстана. К ним относятся: Карагандинская область (Карагандинский угольный бассейн), Павлодарская область (Экибастузский угольный бассейн и Майкубенский бассейн бурого угля)
2. Также я определил объем добычи угля в главных угледобывающих областях на 2012 год, он составил 121 млн.тонн
3. Проследив динамику добычи угля с 1913 года по 2012 год, я увидел, что с 1913 по 1990 годы добыча угля в Казахстане резко возросла с 0.99 млн.тонн до 131 млн.тонн. Затем произошел спад добычи угля в период с 1990 по 2000 годы со 131 млн.тонн до 75 млн.тонн, то есть почти в 2 раза. Это связано с развалом СССР и крахом экономики всех стран бывшего Союза. Затем, начиная с 2000 годов, я вижу увеличение добычи угля до 121 млн.тонн в 2012 году и дальнейший рост до 150 млн.тонн в 2020 году
Объяснение:
