До європейського Союзу входять 27 країн, що вирішили поступово об'єднати свої провідні технології, ресурси та разом творити своє майбутнє. Протягом періоду розширення, що триває вже понад 50 років, вони сформували зону стабільності, демократії та сталого розвитку, зберігаючи культурне розмаїття, толерантне відношення та індивідуальні свободи.
Діяльність ЄС заснована на чотирьох договорах. Перші три договори – Договір про створення Європейського об'єднання вугілля та сталі, Договір про створення Європейського Економічного Співробітництва, відомий як Римський договір, підписаний 25 березня 1957 року, та Договір про створення Європейського співробітництва атомної енергії – створили Європейські Співтовариства, тобто систему прийняття загальних рішень у вугільній та сталеливарній промисловості, ядерній енергетиці та інших основних галузях економіки країн ЄС. Поступово, Європейське Економічне Співтовариство взяло на себе відповідальність за широке коло питань, в тому числі за соціальну, регіональну політику і питання охорони навколишнього середовища. Оскільки це об’єднання перестало бути виключно економічним співтовариством, згідно з четвертим договором – Договором про Європейський Союз, підписаним 7 лютого 1992 року в Маастрихті – його було перейменовано на Європейське Співтовариство. Саме цей договір і створив нову структуру, яка має як політичний, так і економічний характер і відома як Європейський Союз.
Объяснение:
вроде это
Карта 1.
1. Название карты: Мировой океан.
2. Для создания этой карты использовалась поликоническая равновеликая картографическая проекция.
3. Классификация данной карты
- по охвату территории: мировая;
- по содержанию: тематическая;
по масштабу: мелкомасштабная, масштаб 1:25 000 000.
4. Основной информацией, которую может предоставить эта карта, это границы океанов и их бассейны, т.е. как бассейны стока крупных рек, так и принадлежность морей к определенным океанам, теплые и холодные течения, глубина мирового океана.
Имея на руках только эту карту можно дать общую характеристику водного объекта, который на ней виден, например, моря: его географическое положение (относительно экватора и 0 меридиана, между какими широтами и долготами, относительно материка, относительно океана), учитывая мелкий масштаб карты, можно приблизительно высчитать его протяженность в нужных направлениях, бассейн океана, к которому он относится и наиболее крупные реки, которые к нему выходят (если таковы есть).
Карта 2.
1 название карты: среднегодовая соленость вод поверхности Мирового океана.
2. Для создания этой карты использовалась поликоническая равновеликая картографическая проекция.
3. Классификация данной карты
- по охвату территории: мировая;
- по содержанию: тематическая;
по масштабу: мелкомасштабная, масштаб 1:220 000 000.
4. На этой карте можно увидеть среднегодовую соленость вод Мирового океана, для того, чтобы сделать анализ для конкретного моря – нужно знать его расположение, т.к. на карте подписаны только материки и океаны.
Возможно для ответа я взяла не очень популярные карты, но вы должны понимать, что работая с атласом, т.е. с несколькими картами в комплексе, можно дать более подробное описание объекта (страны, моря и пр.).
Объяснение:
