Австралия расположена в субэкваториальном, тропическом и субтропическом климатических поясах.Из-за различного географического положения области климата отличаются друг от друга.
Так, субэкваториальный климат наблюдается в северной части материка.Здесь круглый год высокие температуры: в январе и июле около +24°.Очень влажно (около 1000-2000 мм осадков).
Тропический климат имеет две области:влажный на востоке (в январе +15°, в июле +24°,среднегодовое количество осадков 1000-1500 мм) и сухой на западе ( в январе +15°, в июле +24°, среднегодовое количество осадков около 200 мм).
И в субтропическом климате можно выделить несколько климатических областей:средиземноморский тип на юго-западе (в январе +8°, в июле +22°, осадков около 500 мм), в центральной части континентальный (в январе +6°, в июле +24°, количество осадков около 250 мм) и на юго-востоке влажный субтропический (в январе +8°, в июле +22°, количество осадков около 2000 мм).
Озерами називають природні заглиблення на суші постійно заповнені водою.
Всі озера нашої планети надзвичайно різноманітні за своїми особливостями. Кожне з них унікальне. Але всі існуючі озера можна згрупувати за певними ознаками.
Отже, озера розрізняють за:
характером походження озерних улоговин;
характером стоку;
термічним режимом;
хімічним складом;
наявністю життя.
В свою чергу за характером походження озерних улоговин можна виділити такі основні типи озер:
Тектонічні. Ці озера утворюються в розломах земної кори під час інтенсивних горотворних процесів. Як правило, такі озера зустрічаються в сейсмічно активних зонах і характеризуються значними глибинами та видовженою формою. До озер тектонічного типу відносяться найглибше в світі озеро Байкал, високогірне озеро Тітікака в Андах та озеро, розташоване в межах Східно-Африканського розлому – Танганьїка.
Вулканічні. Ці озера також утворюються в результаті активних рухів земної кори і формуються в кратерах вулканів, тому і зустрічаються там, де гається інтенсивна вулканічна діяльність, а саме в Ісландії, Італії, на Камчатці.
Реліктові. Ці озера ще називають залишковими, адже вони залишились від давніх морських басейнів, втративши зв’язок з океанами. До таких озер відносяться Каспійське а Аральське моря та озеро Чад.
Льодовикові. Озерні улоговини цих озер сформувались в результаті діяльності давнього льодовика. Такі озера не відрізняються великими глибинами і зустрічаються певними групами одне поблизу іншого. Прикладом таких озер можуть бути Ладозьке та Онезьке в Євразії та Північноамериканські озера.
Карстові. Ці озера сформувались в результаті впливу води на розчинні гірські породи. Такі озера не займають значних площ, але як правило зустрічаються одне поблизу одного. До таких озер відносяться Шацькі озера.
Лиманні. Їх іще називають лагунними, оскільки такі озера формуються на узбережжі морів в гирлах річок. Прикладом цих озер є Маракайбо в Південній Америці та Сасик на півдні України.
Загатні. Ці озерні улоговини утворились в результаті загачування русла річки природним Таким чином утворилось озеро Тана в Африці та озеро Синевир на Україні.
Стариці. Ці озера утворюються в результаті зміни русла річки, коли на території заплави залишається ділянка старого річища. Такі озера мають незначні розміри і зустрічаються вздовж русел рівнинних річок.
Озеро 2
За характером стоку розрізняють стічні та безстічні озера. Стічні озера можуть слугувати річкам і витоком і гирлом, а безстічні озера лише приймають води річок, втрачаючи воду під час випаровування. Тому вода в стічних озерах прісна, а в безстічних – солона. До стічних відносять озеро Атабаску в Північній Америці, а до безстічних – озеро Балхаш в Євразії.
За термічним режимом розрізняють помірні, тропічні та полярні озера. Для помірних озер характерна зміна температури води з глибиною залежно від пори року. Температура води в тропічних озерах зменшується з глибиною, а в полярних озерах гається протилежне явище.
За хімічним складом озера можуть бути прісними та мінеральними. Прісні озера мають солоність, яка не перевищує 1 проміле. Якщо солоність вища, озеро вважається мінеральним.
За наявністю життя розрізняють бідні на фітопланктон та поживні речовини оліготрофні озера. Такі озера досить прозорі, містять мало поживних речовин і багаті киснем. Такі типи озер характерні для високогірних районів.
Евтотрофні озера мають найсприятливіші умови для розвитку рослинного та тваринного світу.
В дистрофних озерах майже відсутні представники фауни та флори. Такі озера характерні для заболочених регіонів.
