1) В Італії 20 регіонів і всі дуже різні. У кожному регіоні свій діалект. Мешканці сусідніх регіонів можуть не розуміти один одного. Та італійська, яка вважається зараз офіційною, – насправді флорентійський діалект. Загальною вона стала після написання Данте «Божественної комедії».
2) Якщо просити в барі кави англійською, вона може коштувати в 2 рази дорожче. Так само ви доплачуєте за сервіс, тож якщо вас запитують – вам каву з собою чи тут – це для того, щоб підрахувати ціну.
3) Основні напої італійців – вода або вино. Якщо ви потрапите в гості до пересічного італійця, то, швидше за все, ні чаю, ні соку в нього не поп’єте. Бо там їх просто нема. Ба більше, вони там на стількі рідкісні, що навіть в кав’ярнях, якщо будуть в наявності, можуть коштувати значно дорожче за каву.
4) Найкращі ресторани часто не мають вивісок. Потрапити туди можна тільки за рекомендацією. Буває, італійці створюють ресторани “для своїх” і потрапити туди туристу якраз найцікавіше.
5) “Італійський страйк” не міф – часто це засіб розваги на роботі. Місцеві жителі кажуть, що транспортники у Римі страйкують як мінімум двічі на місяць.
Геополітика — політологічна концепція, що вбачає в політиці засадничу, визначальну роль географічних факторів: просторове розташування країни, розмір території, наявність чи відсутність, обмеженість природних ресурсів, кількість населення. Існує класична геополітика та критична (постмодерна).
Геостратегія (географічна стратегія) — політична наука, що визначає засоби і методи для досягнення геополітичної мети держави або групи держав-союзників — збереженні і збільшенні могутності держави або союзу держав, а в несприятливих умовах кризи — мінімалізації збитків та відновленні первісного докризового стану. Геостратегія оперує категоріями соціуму, економіки, політики, національної культури, військової міці та інших стратегічних елементів не тільки держави-замовника або замовника — союзу держав, але також вивчає і враховує стратегічний потенціал інших держав, підрозділяючи їх у загальному вигляді на потенційних союзників, супротивників чи нейтралів, а також завжди враховує стратегічні властивості географічного середовища, в якій геостратегія реалізується. Геостратегія є інструментом національної, а в союзі держав — союзної геополітики. В ієрархії політичних наук займає підлегле становище по відношенню до політики і геополітики. Складовими необхідними і невід'ємними частинами геостратегії є національна стратегія та стратегічна географія.
Геостратегія — сукупність напрямків зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності держави на міжнародній арені. Невід'ємна частина доктрини національної безпеки, що включає технологію поведінки держави для досягнення своїх цілей в геополітичному або геоекономічному просторі. Мистецтво нейтралізації руйнівних (для соціуму) наслідків зовнішнього або внутрішнього виклику (негативної рубіжної енергетики) багатовимірного комунікаційного простору. Геостратегія створює основу для розробки технологій реалізації національних або регіональних пріоритетів, запобігання соціальних та екологічних катастроф, що зароджуються на енергонасичених рубежах (Геомар). У кожному геострате може бути «своя» геополітична, геоекономічна або соціокультурна стратегія. На відміну від стратегії (мистецтва управління сучасного суспільного або політичною боротьбою) виділяється метастратегіями (довгострокова стратегія).
Объяснение:
