Обе страны являются пост социалистическими, поэтому с развалом социалистической системы ( плановое хозяйство с государственной собственностью на производственные активы) встала необходимость реформирования экономики, Польша выбрала путь ускоренного перехода к рыночной капиталистической системе - План Бальцеровича. Этот план еще назвали шоковой терапией ( первые несколько лет - огромная инфляция, дефицит многих (даже первой необходимости) продуктов питания, низкие зарплаты, закрытие гос. предприятий).
За образец были взяты принципы экономического развития стран Западной Европы и Америки, был принят ряд законов, существенно ограничивающих плановую деятельность государства, предоставивших высокую степень свободы частному бизнесу. Формирование цен и спрос на продукцию и , соответственно , объем выпуска продукции регулируется рыночным механизмом, положительным моментом которого является отсутствие дефицита товаров, гибкость цены на товар, в случае его переизбытка. При рыночной экономике главным двигателем развития экономики является предпринимательская инициатива, а не указание "сверху"
В Белоруссии социально ориентированная рыночная экономика по сегодняшний день имеет много черт от социалистической экономики
- государство и президент играют большую роль в экономике государства - 60% активов промышленных предприятий принадлежат государству
- большая доля в ВВП бюджетных расходов
- планирование деятельности частных хозяйственных субъектов государством ( гос регулирование цен на многие "социальные" виды товаров, что является сдерживающим фактором для развития предпринимательской деятельности).
Единственно, что можно отметить положительное в экономике Белоруссии - высокая социальная защита населения ( образование, медицина, пенсионное обеспечение), чего нет фактически в Польше.
Объяснение:
Объяснение:
За даними Держстату, за підсумками 2014 року частка сільського господарства в українській економіці зросла до 10,2% з 8,8% у 2013 році. З одного боку, це могло бути зумовлено рекордним врожаєм (зернових і зернобобових культур). З іншого боку, скороченням, зокрема, промислового виробництва – передусім, через війну на Донбасі, розпочату Путіним проти України.
Нагадаємо, обсяг виробництва сільгосп продукції торік збільшився на 2,8%, тоді як промвиробництво знизилося на 10,7% р/р (в грудні – на 17,9% р/р). До речі, в 2014-му обсяг експорту аграрної продукції (16,67 млрд дол) перевищив експорт металургійної (15,24 млрд дол).
У 2014 році частка добувної промисловості і розроблення кар’єрів у ВВП знизилася до 5,1% з 5,5% у 2013-му. Ключова причина – війна на Сході, водночас також негативну роль відіграло й зниження цін на міжнародних ринках, зокрема, на руду.
Частка ж переробної промисловості дещо зросла - з 11,3% до 11,4%. Але не через нарощування виробництва (воно впало на 10,1% - найгірший показник з 2009 року, в т.ч. – через скорочення експорту в РФ), а через статистичний ефект від погіршення позицій інших складових ВВП (тієї ж таки добувної промисловості).
Зниження реальних доходів населення на фоні падіння економіки, девальвації та знову ж війни на Донбасі призвели й до зменшення обсягів роздрібної торгівлі до 14,2% з 14,5% у 2013 році. З тих же причин зменшилася і частка будівництва з 2,5% до 2,2%.
