Першою широко відомою Lingua Francа була змішана мова. Перед своїм утвердженням у світовій економіці, протягом 1200-х рр. Зміцніли морські торговельні зв’язки у Середземному морі. У зв’язку з цим французька мова була „змішана” з італійською, грецькою, іспанською та арабсьькою, утворивши середземноморську Lingua Francа – франкійську мову.
Гарним прикладом може бути суахілі - Lingua Francа для Східної Фрики. Після століть торговельних обмінів , мова суахілі виникла на основі африканськохї мови банту, поєднання арабської і персьої мов, і нараховує близько 50 мільйонів носіїв від півдня Сомалі до півночі Мозамбіку і від океанічного узбережжя Кенії і Танзанії до внутрішніх районів східноафриканських великих озер. Суахілі характеризується складною лексикою та граматикою, і, хоча велика кількість людей у Східній Африці розмовляють нею, більшість вивчає свою місцеву мову та користується нею як рідною.
.
Змішані мови відіграють важливу роль в об’єднанні все ще лінгвістично розробленого світу. Вони максимальнос прощені, тому можуть швидко поширюватися. У Південно-Східній Азії мовою торгівлі є окремий різновид малайської мови (Bazzar Malay), якою користуються від М’янми до Індонезії та від Філіппін до Малайзії; вона стала Lingua Francа для регіону. Це спрощена китайська мова, яка використовується далеко поза межами КНР.
Згідно з віруваннями різних народів дощ посилають божества дощу (наприклад, для того, щоб вродив врожай). У слов'ян таким богом був Перун, у римській міфології - це Юпітер, у греків - Зевс, у ведичній культурі - Індра. Слід зазначити, що у монотеїстичних релігіях, де поклоняються Верховному Богу над іншими підпорядкованими богами, немає потреби поклонятися богові дощу окремо. Якщо людина поклоняється Верховному Богу, то бог дощу, будучи Його слугою, буде також вдоволений і пошле дощі.
Характеристики[ред. • ред. код]Рідкі опади з меншим діаметром крапель називаються мрякою. Краплі з діаметром понад 7 мм, розбиваються при випаданні на менші краплі. Інтенсивність дощу коливається від 0.25 мм/год (мжа) до 100 мм/год (злива). Дощ силою 28 мм/год, що випадає на площі 1 га д,огає потужності 7,5 кВт.[1]
Поверхневі потоки, що утворюються під час дощу, спричиняють значну ерозію корінних порід, особливо у гірській місцевості.
Тривала відсутність дощу призводить до посухи. У багатьох культурах виконується спеціальний обряд викликання дощу, що виконується під час посухи з метою виклику дощу.
Механізм утворення[ред. • ред. код]Дощ випадає, як правило, зі змішаних хмар (переважно шарувато-дощових та високошаруватих), що містять за температури нижче 0 °C переохолоджені краплини і льодяні кристали. Пружність насичення водяної пари над краплями більша, ніж над крижаними кристалами за тієї ж температури, тому хмара, навіть ненасичена водяною парою по відношенню до крапель води, буде перенасичена по відношенню до кристалів. Це призводить до зростання кристалів за одночасного випаровуваннія крапель. Збільшуючись і обтяжуючись, кристали випадають з хмари, приморожуючи до себе при цьому переохолоджені краплини. Входячи у нижню частину хмари або в шари під нею з температурою понад 0 °C вони тануть,, перетворюючись на дощові краплини. Менша роль в утворенні дощу належить злиттю хмарних крапель між собою.
Утворення кристалів льоду звичайно відбувається на ядрах кристалізації — аерозольних часточках, присутніх у атмосфері. За високої концентрації аерозолів утворення дощових краплин відбувається швидше. З цієї причини над великими містами частіше, ніж на селі випадають слабкі дощі.[2] Розпилюючи у хмарі реагенти, можна викликати штучний дощ, однак кількість штучних опадів буде невеликою. В природніх умовах дощові хмари утворюються на потоках теплого вологого повітря, які багаторазово відновлюють вміст вологи у хмарі під час дощу.
Якщо сонце освітлює дощові краплини, що летять, то за певних умов можна гати веселку.
Умови утворення[ред. • ред. код]