Во времена СССР бурно шло заселение Севера и Дальнего Востока. А после распада Советского Союза начался кризис в хозяйстве Дальнего Востока и в северных регионах страны,поэтому последовал отток населения с этих районов в Центральную Россию. Сейчас широкое распространение получили сезонные миграции из города в сельскую местность (приусадебные участки,домики в деревне),а также преобладает сезонная миграция из мелких городов и сёл люди едут в большие города на заработки.
Регионы России, наиболее привлекательные для мигрантов:
-Северо-Западный регион
-юг Западно-Сибирского региона
-Центральный район
-Северо-Кавказский регион.
Классификация миграционных процессов.
1 По направленности:
-внутренние
-внешние
2 По продолжительности:
-постоянные
-временные
3 По мотивам:
-политические
-социально-экономические
-личные
-национально-религиозные.
Вывод о влиянии внешних условий на направление миграций:больше всего мигрантов направляется из бедных районов в районы с высокими экономическими показателями;в настоящее время увеличился поток нелегальных мигрантов;миграция сильно влияет на социально-экономические показатели того или иного региона.
Загальний похил поверхні — з північного сходу на південний захід, а також з північного заходу на південний схід. Більшим є похил поверхні в південно-західному напрямі (в бік Дніпра). На крайньому північному заході абсолютні висоти цієї слабо розчленованої низовини досягають поблизу Києва 90 м, вниз за течією поблизу Кременчука — 60 м.
У нижній течії долини лівих приток Дніпра широкі, рівнинні (особливо в межах Придеснянської рівнини); в північно-східному напрямі вони поступово звужуються, їх межиріччя набувають ознак платоподібного підвищення (Полтавська рівнина), абсолютні висоти якого досягають на північному заході 170-180 м, на південному сході — 180-200 м. Полтавська рівнина фактично є підвищеною північно-східною частиною Придніпровської низовини. Для рельєфу Полтавської рівнини характерне чергування плоских вододілів з широкими (до 10-12 км) долинами лівих приток Дніпра — Ворскли, Псла та інших. Глибина врізу річкових долин досягає 60-80 м. На схилах розвинута яружно-балкова мережа.
