МЕТЕОЛАБИЛЬНОСТЬ - повышенная чувствительность организма к смене климата и погоды и др. неблагоприятным для организма метеорологическим факторам. Чаще наблюдается у лиц, страдающих хроническими заболеваниями, а также при переутомлении, нарушении режима труда и отдыха. Может приводить к метеопатии. Незначительные ритмичные колебания погоды являются своеобразным природной тренировкой и благоприятно влияют на жизнедеятельность организма человека. У людей, которые мало находятся на свежем воздухе, длительное время находятся в производственных или жилых помещениях, биологическая связь с природной средой несколько ослаблена. Еще более чувствительны к изменениям погоды люди с хронической патологией, у которых резкие изменения метеоусловий провоцируют обострение заболеваний. Некоторым людям метеочувствительность передается по наследству. Повышенную чувствительность к метеорологическим факторам называют метеолабильностью. Установлено, что в последние годы количество метеолабильних людей постоянно растет, что обусловлено неблагоприятной экологией, интенсификацией интеллектуальной, физической нагрузки, распространением вредных привычек среди населения. Наиболее чувствительны к изменениям погоды маленькие дети, подростки, лица преклонного возраста. Довольно часто метеолабильность появляется после травм, перенесенных инфекций (ангина, грипп, воспаление легких и др.). В развитых странах примерно треть мужчин и почти половина женщин метеочувствительны. Установлено также, что жители городов в 1,5-2 раза более метеолабильны, чем сельские жители. Симптомы метеочувствительности проявляются по-разному и зависят от возраста, пола, роста, массы тела. Субъективные признаки метеолабильности: ухудшение самочувствия, слабость, головокружение, головная боль, боль за грудиной, сердцебиение, беспокойство, раздражительность, снижение работо Возможны и объективные изменения со стороны вегетативной нервной системы, функциональные нарушения в органах и системах, нарушения коронарного и мозгового кровообращения, увеличение количества лейкоцитов, повышение уровня холестерина и изменение крови к свертыванию и т.п.. Советы метеочувствительным во время резкого изменения погоды: соблюдение молочно-растительной диеты. Не рекомендованы острые приправы, алкогольные напитки. Людям, которые чувствительны к магнитным возмущениям, рекомендуется включить в рацион морскую капусту, горох, фасоль, сою, запеченные яблоки, отварную рыбу, свежие овощи и фрукты; при начальных проявлениях изменений в организме (например, повышение артериального давления) необходимо делать самомассаж шейно-плечевого пояса, горчичные ванночки для ног, наложение горчичников на затылочную область головы. Целесообразным будет также прием успокоительных средств. К примеру, подойдет упомянутая выше Валериановна, иногда не обойтись без средств, снижающих давление, но по назначению врача; если метеопатии сопровождаются возбуждением, бессонницей желательно использовать эфирные масла лаванды, розмарина, герани, которые применяют для растирания тела или добавляют в ванны. Для укрепления нервной системы полезны травяные чаи из валерианы, мелиссы, розмарина, хмеля;
Горох овочевий - одна з найхолодостійкіших овочевих культур. Сходи його на поверхню ґрунту з’являються за температури 4°С. Короткочасне зниження температури повітря до мінус 4-6°С нешкідливе для рослин. При з’явленні сходів сім’ядолі на поверхню ґрунту не виносяться. При пошкодженні сім’ядолей рослини гинуть, тому пересаджувати рослини гороху не можна.Низькі температури після з’явлення сходів у межах 8-12°С позитивно впливають на ріст кореневої системи та асиміляційного апарату. Однак, за температури повітря менше 15°С затримується квітування. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин гороху знаходиться в межах 18-20°С. Мозкові сорти гороху менш пристосовані до низьких температур. Вони краще формують урожай за температури 20-22°С.Високі температури ґрунту (10-16°С) під час з’явлення сходів гороху негативно впливають на подальший ріст і розвиток кореневої системи, і вона відстає від надземної. Рослини ростуть повільно, прискорюється квітування та формуються дрібні боби з малою кількістю зерен.У зв’язку з тим, що горох вимагає для свого росту і розвитку невисоких температур повітря і ґрунту, в Україні найвищі врожаї його одержують в районах Лісостепу, Полісся та західних областей.Вимоги до світла. Рослини гороху досить вимогливі до світла. При його нестачі вони витягуються, листки їх набувають світло-зеленого забарвлення, послаблюються процеси фотосинтезу. Утворення бобів та зерна в них уповільнюється та затримується, внаслідок чого продуктивність рослин знижується. Загущення рослин у посівах також негативно позначається на врожайності гороху. Вони витягуються, листки передчасно жовтіють та відмирають. У зв’язку з тим, що в південних районах у літній період температури ґрунту та повітря підвищені, а тривалість дня коротша, ніж в умовах Полісся, вегетаційний період рослин затримується. При штучному скороченні тривалості дня до 10 годин деякі сорти гороху не зацвітають.Вимоги до вологості ґрунту. Оптимальна вологість ґрунту для росту та розвитку рослин гороху знаходиться в межах 80% НВ. Найбільшу потребу у вологості ґрунту рослини проявляють за 15-20 днів до квітування та масового зав’язування бобів. Тому в цей період у південних районах України рослини потрібно 2-3 рази поливати. Нестача вологи в зазначений період призводить до значного зниження врожайності. Коренева система гороху не переносить близького залягання ґрунтових вод, а також перезволоження орного шару ґрунту. На таких ґрунтах коренева система його швидко відмирає, рослини передчасно жовтіють та відмирають.
