Основних поясів сім: екваторіальний (панують екваторіальні повітряні маси (ПМ) - жаркі і вологі); два тропічних (тропічні ЇІМ - жаркі і сухі); два помірних (помірні ПМ - помірно теплі і помірно вологі); арктичний (арктичні ПМ - холодні і сухі); антарктичний (антарктичні ЇІМ - дуже холодні і сухі). Оскільки по сезонах пояси тисків і повітряних мас переміщаються слідом за Сонцем то на північ (з березня по вересень), то на південь (з вересня по березень) від екватора, на Землі виникли перехідні кліматичні пояси, їх шість: два субекваторіальних (влітку панують екваторіальні ПМ, взимку - тропічні); два субтропічних (влітку - тропічні ПМ, взимку - помірні); субарктичний (влітку - помірні ПМ, взимку - арктичні); субантарктичний (влітку - помірні ПМ, взимку - антарктичні). Всередині кліматичних поясів виділяються кліматичні області - території з певним типом клімату. Тип клімату - це стійка сукупність кліматичних показників, характерних для певного періоду часу і певної території. Екваторіальний, арктичний і антарктичний кліматичні пояси мають лише по одному типу клімату, оскільки повітряні маси там весь рік не змінюють своїх властивостей і однакові як над суходолом, так і над океаном. Для субекваторіального поясу також характерний один тип клімату - влітку жаркий і вологий, взимку - жаркий і сухий. В тропічному поясі чітко виражено два типи клімату. У внутрішніх районах материків і на західному узбережжі формується тропічний пустельний тип клімату. На східних узбережжях материків формується тропічний вологий тип клімату. У субтропічному поясі формуються три типи клімату: біля західного узбережжя - субтропічний середземноморський (із теплою вологою зимою і сухим жарким літом), у центрі материка - субтропічний континентальний (через віддаленість від океанів весь рік мало опадів), на східному узбережжі - субтропічний вологий (із вологою зимою і вологішим від зими літом). У помірному поясі, де панують західні вітри, у західних берегів формується помірний морський тип клімату (із рівномірним зволоженням протягом усього року). Далі на схід виділяються помірно континентальний, континентальний і різко континентальний типи клімату. На східному узбережжі, де панують мусони, формується помірний мусонний тип клімату (із сухою холодною зимою і вологим теплим літом). У субарктичному і субантарктичному поясах виділяють морський і континентальний типи клімату. Залежність клімату від географічної широти, підстилаючої поверхні, циркуляції атмосфери Клімат залежить від географічної широти, тому що вона визначає кут падіння сонячних променів, а значить - приплив на Землю сонячної радіації. Цей чинник став причиною появи на планеті п'ятьох теплових поясів - жаркого, двох помірних і двох холодних. Циркуляція атмосфери - не менш важливий чинник, який утворює клімат, оскільки повітряні маси, що переміщуються (теплі або холодні, сухі або вологі), спроможні сформувати усередині теплового поясу різноманітні режими погоди (тобто клімати). На глобальному рівні загальна. циркуляція атмосфери призводить до утворення поясів високого (у тропічних широтах і полярних областях) і низького (в екваторіальній смузі й помірних широтах) тиску. Кліматичні пояси Землі (екваторіальний, субекваторіальні, тропічні і т. д.) - приклад спільної дії двох факторів - надходження сонячної радіації і планетарної атмосферної циркуляції. Як приклад циркуляції повітряних мас, що призводять до формування клімату на регіональному рівні, можна назвати мусони - вітри, що змінюють свій напрямок два рази на рік. Літній мусон, дме з океану на сушу, а зимовий - навпаки.
1) тихий океан занимает третью часть всей земной поверхности и половину площади мирового океана. почти посередине его пересекает экватор. тихий океан омывает берега пяти материков: - евразию с северо-запада; - австралию с юго-запада; - антарктиду с юга; - южную и северную америку с запада.2) самый крупный из океанов планеты стал известен европейцам только в первой четверти xvi в., после возвращения экспедиции магеллана. плавания японцев и малайцев, полинезийцев, инков, камчадалов и алеутов накапливали, конечно, огромные познания, но они не записывались и не могли быть переданы. европейцам пришлось открывать океан для себя самостоятельно. его обследование длилось почти 4 столетия. 3) редняя глубина тихого океана — 3980 м, максимальная — 11022 м (измерена в одном из рейсов «витязя»). к окрапнам океана максимальные контрасты рельефа земли. превышение южноамериканских анд над перуанско-чилийским желобом составляет 14 750 м, камчатки над курило-камчатским желобом — 11750 м, марианских островов над прилегающим желобом — 11500 м. на севере, западе и юго-западе тихий океан окаймлен сложной переходной по отношению к материкам зоной — системой желобов, островных дуг и краевых морей, южные и восточные очертания более просты. гигантская чаша океана расчленена подводными хребтами на ряд котловин.4) по сравнению с другими океанами тихий имеет наибольшую ширину в экваториально-тропической зоне обоих полушарий, т. е. в зоне наиболее интенсивного накопления тепла. средняя температура на его поверхности (19,37°) выше, чем в атлантическом (17,58°) и индийском (17,85°) океанах. общий теплозапас тихого океана оценивается в 3,85х1021 ккал против 1,83х1021 ккал в атлантическом и 1,65х1021 ккал в индийском океанах. в то же время температура всей толщи вод (до 6000 м) в тихом океане (3,66°) меньше, чем в атлантическом (3,74°) и индийском океанах (3,99°). это объясняется тем, что в его общем теплозапасе доля холодных глубинных вод значительно выше, чем в других океанах . 5) для фауны, насчитывающей в целом до 100 тыс. видов, характерны млекопитающие , обитающие главным образом в умеренных и высоких широтах. массовое распространение имеет представитель зубатых китов — кашалот, из беззубых китов — несколько видов полосатых китов. промысел их строго ограничен. отдельные роды семейства ушастых тюленей (морские львы) и морские котики встречаются на юге и на севере океана. северные котики — ценные пушные звери, промысел которых строго контролируется. в северных водах тихого океана водятся также ставшие редкими сивуч (из ушастых тюленей) и морж, имеющий циркумполярный ареал, но ныне находящийся на грани исчезновения.6) 1.биологические ресурсы. занимает 1 место в мире по добыче рыбы, морепродуктов. основные районы- северо-западный, западный, юго-восточный. 2.судоходство. морские пути океана отличаются наибольшей протяженностью. многие судоходные трассы пролегают вдоль морских побережий, но осуществляются также и перевозки между северной америкой, азией. важными центрами пересечения этих морских путей служат гавайи и остров таити. 3.энергетический ресурсы тихоокеанских вод велики и разнообразны, но используются пока слабо. нефть на шельфе ю. и с. америки ; каменного угля у берегов японии, н. зеландии, австралии. 4.промышленное опреснение морской воды в сша и японии.5.морские соляные промыслы. из морской воды добывают поваренную и каменную соль, магний, бром. этот промысел развит в японии, китае, на филиппинах. удачи)
Азимут- это угол, образуемый между направлениями на север и на определяемый объект..Направление на север всегда 0° и отсчёт идёт по часовой стрелке до 360°.Основные направления :север- 0°, восток -90°, юге-180°,запад-270° . Определить чему равен азимут просто:стрелку компаса выравнивают точно на север 0°,ориентируют по сторонам горизонта,когда стрелка компаса совпадает с направлением север,затем визиром компаса определяют направление на объект,градус между стрелкой компаса,направленного на север и стрелкой визира-это и будет азимутом объекта. По карте вычислять проще,запомнив основные направления и градусные меры. Азимут на северо-восток равен 45°, азимут на юго-запад равен 225°, азимут на северо-запад равен 315 °.
