Васко да Гама (1469—1524), португальский мореплаватель.
О судьбе Васко да Гамы известно не много. Родился в маленьком прибрежном городке Синиш (Португалия).
В 1497 г. португальское правительство отправило его во главе флотилии из четырёх кораблей на поиски морского пути в Индию вокруг Африки. К этому времени побережье вплоть до мыса Доброй Надежды уже было обследовано португальцами (Б. Диаш и др.), их корабли побывали и у восточного побережья Африки. Португальский двор стремился как можно быстрее установить прямое торговое сообщение с Индией — Колумб уже объявил во всеуслышание об открытии «Индий» на западе, за Атлантическим океаном.
Корабли да Гамы течение отнесло к колумбовым «Индиям» (к Бразилии). Однако путешественник не заинтересовался ими, а вернулся к намеченному маршруту и таким образом стал первооткрывателем морского пути из Западной Европы в подлинную Индию. В 1498 г. суда да Гамы прибыли в Малинди — крупнейший арабо-суахилийский порт Индийского океана. Здесь мореплаватель нанял известного арабского путешественника, непревзойдённого авторитета в морской науке того времени Ахмада ибн Маджида. Благодаря ему 20 мая 1498 г. португальцы наконец достигли своей цели, прибыв в порт Каликут (ныне Калькутта) на западном побережье Индии. Однако да Гаме стоило немалых трудов убедить местного правителя завязать торговлю с чужеземцами.
В плавании флотилия понесла существенные потери — от штормов погибла половина кораблей, а болезни унесли более половины моряков. Тем не менее в 1499 г. Васко да Гама с успехом вернулся в Лиссабон. Его путешествие положило начало торговому и военно-колониальному проникновению португальцев в бассейн Индийского океана.
Мореплаватель умер 24 декабря 1524 г. в городе Кочин (Индия)
Подробнее - на -
Загрязнение воздуха в Казахстане происходит по следующим причинам:
Рост добычи и переработки полезных ископаемых (свинцовое, цинковое, фосфорное, хромовое производства). Скопилось 20 млрд тонн их отходов, треть из них ежедневно отравляет воздух токсинами. На предприятиях используют старые неэффективные системы очистки, в результате чего тонны вредных веществ выбрасываются в атмосферу.
Сжигание попутного газа на факелах при добыче нефти и газа. Это сопровождается выбросами сажи в атмосферу.
Увеличение количества автомобилей, выбрасывающих окись углерода и свинца в атмосферу. При их эксплуатации используется некачественное топливо, часто не применяются фильтры для очистки выхлопных газов.
В результате влияния этих факторов в 15 крупных городах страны превышен допустимый уровень загрязнения воздуха. Самая же загрязненная атмосфера в Восточно-Казахстанской, Карагандинской и Павлодарской областях.
Загрязнение водных ресурсов Казахстана.
Казахстан — крупнейшая страна в Центральной Азии, но по обеспеченности водными ресурсами оказалась в самом тяжелом положении. Сказались такие факторы:
Запасов воды в то время в республике хватило бы для орошения 10 млн гектаров, фактически она шла на 50–60 млн. В результате — катастрофическая ситуация с некоторыми природными водоемами.
Варварское использование рек на орошение полей хлопчатника в советское время. Причем не только в самой стране, но и сопредельных республиках, откуда текут реки. Большая часть воды из рек вообще уходила в песок, потому что русла оросительных каналов не укреплялись.
Исчезает Аральское море. Оно было четвертым в мире по величине озером. От него осталась четвертая часть по площади и десятая по объему. Сейчас это практически два обмелевших водоема. Причина — забор воды из Сырдарьи и Амударьи, которые пополняли его, на орошение.
Озеро Балхаш вызывает опасение: оно может повторить судьбу Арала. Это уникальный водоем, в разных своих частях он наполнен пресной и соленой водой. С 1960-х годов века начались экологические проблемы озера Балхаш: оно стало мелеть, уровень воды снизился более чем на два метра. Площадь сократилась на две тысячи квадратных километров. Здесь тоже образуются солончаки.
Экологические проблемы Каспийского моря тоже касаются Казахстана. В водах моря наблюдается опасная тенденция — оно теряет к самоочищению, что может превратить когда-то чистый водоем в отстойник. Причина та же — деятельность человека. Ее особенность здесь — добыча нефти на побережье и подводная на платформах далеко в море.
Загрязнение земельных ресурсов страны.
Самое тяжелое наследие — радиоактивное заражение. 40 лет на Семипалатинском ядерном полигоне испытывали атомное оружие. 300 квадратных километров земли на долгое время остаются опасными для всего живого. Последствия этого до сих пор окончательно не определены. Официально полигон закрыт в 1991 г.
Нерудні (неметалеві) корисні копалини — це гірські породи й мінерали, які використовують у різних галузях промисловості.
В Україні є унікальні родовища гірничохімічної сировини, яку використовують у хімічній промисловості. Так, родовища самородної сірки — Роздольське, Яворівське, Язівське — розташовані в Пере дкарпатському прогині. Майже 10-метровий шар залягає близько до земної поверхні. Його видобуток ведуть у кар’єрах.
Яка сполука утворюється при взаємодії сірки з водою та киснем? Який вплив на довкілля має відкрита розробка родовищ самородної сірки?
Україна багата на родовища кам’яної солі. Найбільші з них — Артемівське та Слов'янське — належать до прогину Донецької складчастої області.
Є також великі запаси мінеральних фарб (червоної фарби — сурику — у Кривому Розі; вохри — на Харківщині).
У межах фундаменту Українського щита виявлені великі родовища графіту (найбільше з них — Заваллівсьісе).
У Передкарпатті видобувають озокерит (гірський віск), який пов’язаний із близьким заляганням нафтових родовищ.
Запаси агрохімічної сировини для виробництва мінеральних добрив є значно меншими. Калійні солі видобувають у межах Пе-редкарпатського прогину (досить великі родовища — Калуське та Стебницьке). Є сировина для виробництва мінеральних добрив — фосфорних (фосфорити), але їхні запаси невеликі.
Знайдіть на карті атласу родовища гірничохімічної сировини.
Серед нерудних корисних копалин є родовища, що використовуються в різних галузях промисловості (зокрема в металургійній). Для виплавлення заліза використовують вогнетривкі матеріали (магнезит, глини, кварцити), а також флюсові вапняки (для відділення металу від шлаків).
Для виробництва будівельних матеріалів існують великі запаси корисних копалин (скляні й бетонні піски, крейда, глини; каолін і польові шпати — сировина для виробництва кераміки, кам’яні будівельні матеріали — граніти, мармури, вапняки-че-репашники тощо, сировина для виробництва цементу — мерге-лі, вапняки).
Україна славиться і своїми самоцвітами. Самоцвітами називають мінерали й гірські породи, які використовують як ювелірні (коштовні), ювелірно-декоративні й декоративні (виробне каміння).
У Житомирському Поліссі (місто Володарськ-Волинський) видобували коштовні топази й берили, виробний камінь лабрадор («павиний камінь»). На Рівненщині розробляли Клесівське родовище бурштину.
Справжнім мінералогічним музеєм називають згаслий вулкан Карадаг у Кримських горах.
В Україні відомо багато родовищ лікувальних грязей та мінеральних вод (із вмістом солей понад 1 г на літр). їхні найбільші запаси зосереджені в Карпатах, Передкарпатті, Криму.
Мінеральні лікувальні й столові води
Мінеральні води з різними властивостями використовують для лікування певних хвороб:
гідрокарбонатні кальцієві й натрієві води — дія лікування хвороб, пов’язаних зі зниженою кислотністю шлункового соку, дія покращення роботи печінки, нормалізації кров’яного тиску (найбільше їх у Закарпатті — лікувально-столові води «Поляна Квасова», «Лужанська», «Свалява» тощо); сульфідні (сірководневі) — для лікування серцево-судинної системи, хвороб кісток і шкіри (на південному заході Подільської височини — курорти Немирів, Шкло тощо);
хлоридні натрієві — для лікування хвороб, пов’язаних із підвищеною кислотністю шлункового соку, для покращення роботи кишкового тракту (курорти Миргород, Слов’янськ); кременисті — для лікування хвороб дихальних шляхів, бронхітів («Березівська», «Харківська-1», «Хмельницька»); радонові — для лікування хвороб нервової системи, шкіри, органів руху (курорт Хмільник у Вінницькій області, Полонее у Хмельницькій області);
прісні води з підвищеним вмістом органічних речовин, розташовані поблизу нафтових родовищ Передкарпаття (наприклад «Наф-гуся» — курорт Трускавець), — при лікуванні хвороб нирок.
Господарська оцінка мінерально-сировинних ресурсів, проблеми їх раціонального використання та охорониУкраїна найкраще забезпечена сировиною для чорної металургії (рудами чорних і легуючих металів, коксівним кам’яним вугіллям, вогнетривкими матеріалами, пісками для ливарних форм тощо), а також гірничохімічною та будівельною сировиною.
Проте багаті, часом унікальні родовища корисних копалин часто використовують некомплексно й нераціонально. Як правило, із родовищ видобувають тільки один корисний компонент, а решта гірських порід складається у відходи (терикони, відвали тощо).
Унаслідок розробки родовищ корисних копалин порушуються родючі землі, тому необхідною є рекультивація порушених земель — їхнє відновлення для використання в інших напрямках господарської діяльності (як орних земель, лісонасаджень, місць відпочинку населення тощо).