Экспедиция Беллинсгаузена — Лазарева справедливо считается одной из самых замечательных антарктических экспедиций. Ею пройдено в общей сложности 4972 мили — путь, в два с четвертью раза превышающий длину экватора. Плавание, во время которого русские моряки показали блестящие образцы кораблевождения, продолжалось 751 сутки, из них шлюпы находились на ходу 527 дней, причем 122 дня южнее 60-й параллели и 100 дней во льдах. За время плавания открыт материк Антарктида и 29 островов. Помимо географических открытий, экспедицией сделана масса интереснейших и ценнейших астрономических, океанографических, синоптических и этнографических наблюдений. Этим открытием русские моряки внесли величайший вклад в мировую науку, вписав новую замечательную страницу в книгу русской морской славы.
Память о героической экспедиции свято хранят советские исследователи Антарктиды. Именем флагманского корабля экспедиции «Восток» названа внутриконтинентальная станция, основанная в 1957 году. Десять лет на станции, расположенной в самом суровом по климатическим условиям районе планеты, несут непрерывную вахту наши полярники. Новой станции, которую предстоит организовать XIII советской Антарктической экспедиции в 1968 году, будет дано имя руководителя первой русской антарктической экспедиции — «Беллинсгаузен».
Річкова мережа зон мішаних і широколистих лісів добре розвинена. На Поліській низовині у зв’язку з незначним похилом поверхні річки сильно меандрують. Мають широкі долини. Часто трапляються озера-стариці. Височина Розточчя є вододілом між річками басейну Чорного та Балтійського морів. Для річок Полісся характерні тривала весняна повінь після танення снігу із широкими розливами і зимова межень. Окрім снігу, важливим джерелом живлення для річок є підземні води, тому річки не пересихають навіть у найпосушливіші роки. Долини річок на Подільській височині мають вигляд каньйонів, які прорізують осадові породи на глибину 50–200 м. Головними річками є праві притоки Прип’яті, Десна, Дністер із численними притоками. Низка річок судноплавні. Дніпро перетинає зони лісів незначним відтинком, на якому в 1964–1966 рр. було створене Київське водосховище площею 922 км². Найдовшою річкою зон мішаних і широколистих лісів України є Горинь – права притока Прип’яті. Загальна довжина – 659 км, протяжність у межах України – 577 км. Річка бере початок із джерела на Подільській височині на висоті 345 м у межах масиву гори Вороняки. Звідси й походить її назва: від староруського «горина» – «гориста місцевість». За 28 км від гирла Горинь розгалужується на два рукави і впадає в Прип’ять на території Білорусі на висоті 127 м. У середній і нижній течіях русло заболочене. Воно сильно звивисте: радіус кривизни меандр місцями досягає 20–40 м. Ширина річки зростає за течією від півметра до 60 м. Глибини коливаються від 1,4 до 11 м. Швидкості течії незначні: від 0,1 до 1,3 м/с. Полісся – край чистих проточних прісних озер. Найвідоміші з них – Шацькі озера карстового походження. Серед них вирізняється унікальною за хімічним складом водою озеро Світязь. У долинах річок багато озер-стариць: Тур, Нобель, Любязь та інші. На Поділлі трапляються маленькі карстові озера. Їхні береги – чудове місце відпочинку. На Поліссі поширені різні типи боліт. Найбільш повно представлені низинні болота з річковим живленням. Найзаболоченішими є західні й північні райони Полісся. У 60–80-х роках XX ст. на Поліссі проведено радикальні меліоративні роботи, у результаті яких осушено значні площі боліт.
Обмеженість лісових ресурсів степової зони Укра- їни сьогодні є причиною дисбалансу між потребами в соціально-екологічних корисностях лісу й лісових тери- торій та можливостями задоволення цих потреб. Тобто регіональний ринок соціально-екологічних послуг сте- пової зони України має обмежений потенціал і може тільки частково задовольняти вже сформований попит. Найбільшою проблемою степових територій України є забруднення повітря промисловими димами. На цих територіях зосереджено близько 60% великих промис- лових підприємств України, які щодоби в середньому викидають в повітря близько 10 тис. шкідливих про- мислових димів. Значною мірою нормалізувати пові- тряний баланс територій можна через властивості лісу поглинати вуглецеві сполуки і генерувати кисень. Але капіталізації корисностей лісу щодо формування нор- мального повітряного балансу степових територій сьо- годні є проблематичними через недостатній соціально- екологічний ресурс лісів. Промислові підприємства готові платити тільки за якісні соціально-екологічні послуги, якість таких специфічних послуг визнача- ється через можливість генерувати певний опосеред- кований економічний ефект.
Память о героической экспедиции свято хранят советские исследователи Антарктиды. Именем флагманского корабля экспедиции «Восток» названа внутриконтинентальная станция, основанная в 1957 году. Десять лет на станции, расположенной в самом суровом по климатическим условиям районе планеты, несут непрерывную вахту наши полярники. Новой станции, которую предстоит организовать XIII советской Антарктической экспедиции в 1968 году, будет дано имя руководителя первой русской антарктической экспедиции — «Беллинсгаузен».