Наука має багато функцій, які надзвичайно важливі.
По-перше (що часто пропускається), це розвиток системи світогляду і світогляду, картина світу. Всі обставини і факти майже не мають значення, якщо вони не замовлені.
По-друге, отримання інформації про навколишній світ, про його закони (і про самої людини).
По-третє, прогнозування подій і явищ (що дає можливість підготуватися до різних видів катастрофічних інцидентів і взагалі використовувати природні явища).
По-четверте, поліпшення якості життя людей, підвищення рівня безпеки і комфорту, розширення можливостей.
По-п'яте, те, що надзвичайно рідко визнається, наука покликана вивчати не тільки природу, а й людську спільноту, її тенденції розвитку та об'єктивні закони.
Важко заперечити важливе значення освіти й науки в розвитку суспільства. Усе, що оточує нас — речі, техніка, предмети повсякденного вжитку, — є результатом наукових винаходів, сумлінної праці й натхнення багатьох людей. Ми також можемо стати ученими, фахівцями завдяки здобутій освіті. Тож зрозумілою є необхідність знань і для подальшого прогресу людства.
Немає жодної сторони людського життя, яка б не базувалася на раніше набутих, а тепер старанно збережених знаннях. Науково-технічний прогрес, розвиток різних галузей промисловості, виробництво різних товарів... Однак не можна вважати, що наукові відкриття та знання мають вплив лише на матеріальну сторону нашого існування. Так, культурне життя було б також неможливим без знань та наукового поступу. Колись був винайдений і змайстрований кожен із музичних інструментів, уперше змішані фарби для малювання, були виконані примітивні креслення для будівництва споруд. Без цих відкриттів художник не мав би чим малювати, музикант — на чому грати, а архітектор, дизайнер, скульптор не уявляли б, як досягнути гармонійного поєднання елементів у створюваних ними палацах, інтер'єрах, скульптурах.
Объяснение:
географическим положением, а значит и климатом, и природными зонами, и часовыми поясами, и густотой речной сети, и рельефом.