Відповідь:
Виявлено причини виходу України з економічної кризи 2014–2015 рр., проаналізовано окремі проблеми та наукові підходи щодо державного стимулювання
високої динаміки вітчизняного виробництва, обґрунтовано висновок, що прискорене зростання економіки може розпочатися за умови здійснення реформ,
які забезпечать перерозподіл доходів бізнесу та держави на користь домогосподарств, підвищать рівень нецінової конкуренції на внутрішньому ринку та
створять для бізнесу довгострокові стимули щодо інвестування у випуск інноваційної та якіснішої продукції.
К л ю ч о в і с л о в а : економічне зростання, зовнішній борг, девальвація,
інфляція, економічна криза, економічна політика.
У 2016 р. в Україні розпочалося економічне зростання. Проблема його
прискорення сьогодні перетворилася на одну із найактуальніших в економічній науці. Про складність її вирішення свідчать розбіжності в думках експертів. Так, одна частина з них вважає, що для досягнення високої економічної
динаміки необхідно: збільшити споживчий попит шляхом пом'якшення
фіскальної та монетарної політики [1, с. 5]; друга – угамувати інфляцію, що
не дає банкам суттєво збільшити кредитування економіки; третя – започаткувати великі державні інфраструктурні проекти (будівництво доріг, соціального житла, транспортних споруд), які дадуть поштовх розширенню приватного
інвестування; четверта – створити вільну від бюрократії та корупції економіку зі сприятливими умовами для розвитку бізнесу (чесним правосуддям, низькими податками, гарантіями інвесторам) [2, c. 24–25].
Відсутність відповіді на запитання: за яких умов економічне зростання
України може перетворитися на стійке та прискорене, сьогодні обмежує можливості науковців та спеціалістів у сфері економіки реалістично оцінювати перспективи її майбутньої динаміки. Це породжує у них як зайвий песимізм, так
і оптимізм щодо можливостей України за рівнем економічного розвитку наблизитися до розвинених країн світу, доцільності, напрямів та глибини втручання держави в ринковий механізм за до заходів державної політики.
Для зменшення розбіжностей із наведених питань у цій статті поставлено
за мету дослідити першопричини виходу України з кризи 2014–2015 рр., вивчити можливості ринкового механізму забезпечити інерційне прискорене
зростання вітчизняної економіки після 2016 р., оцінити експертні пропозиції
та, в разі необхідності, запропонувати нові альтернативні підходи щодо державного стимулювання її високої динаміки.
Пояснення:
Население страны размещено по территории неравномерно.
Различия в заселенности России складывались под влиянием взаимосвязанных факторов: природных, исторических, социально-экономических. Гуще заселены районы с благоприятными условиями и территории, освоение которых происходило раньше, в настоящее время население сосредотачивается там, где есть рабочие места, созданы коммуникации и т. д.
Неравномерность размещения населения можно проследить по изменению плотности населения – числу жителей на единицу площади. Внутри страны различия в плотности очень велики. В центральной части европейской России она составляет 61 чел. на 1 км2, на Урале- 25 чел. на 1 км2, в Западной Сибири 6, в Восточной Сибири 2, а на Дальнем Востоке 1 чел. на 1 км2.
По особенностям расселения людей, плотности населения, преобладающим типам населённых пунктов, степени хозяйственного освоения в России различают две зоны расселения людей: основная и зона Севера. Так как территория страны осваивалась и заселялась с запада на восток, то основная зона как раз и вытянута в этом направлении, постепенно сужаясь. Её северная граница проходит по линии Петрозаводск- Киров- Пермь- Красноярск, на юге Астрахань- Красноярск. В этой зоне более благоприятны природные условия, для неё характерна высокая плотность населения, большая часть городов расположена именно здесь.
Севернее расположена северная зона с суровым климатом, низкой плотностью населения, малым числом городов. Но именно здесь сконцентрированы важнейшие природные ресурсы нашей страны
Объяснение:
