Объяснение:Русская равнина
находится в западной части страны
граничит со Скандинавскими горами на северо-западе, Уральскими горами на востоке, Прикаспийской низменностью на юге
простирается от Баренцева и Белого морей на севере — до Черного, Азовского и Каспийского на юге. С юга на север равнину пересекает крупная река Волга.
в пределах России равнина простирается от 500 с.ш. до северного полярного круга, от 300 в.д. до 550 в.д.
в пределах России на 2700 км с севера на юг и около 1600 км с запада на восток
Главные свойства:
абсолютная высота 170 м, по высоте относится к группе низменностей
понижается с юга с северу, северо-западу
Самая низкая точка: Прикаспийская низменность(-27м)
Самая высокая: горы Хибины(1201м)
Особенности хозяйственного использования: наличие поселений, дорог, полезных ископаемых.
Равнинность территории, обилие полезных ископаемых, сравнительно мягкий климат, достаточное количество осадков, разнообразие природных ландшафтов, благоприятных для различных отраслей сельского хозяйства, — все это интенсивному хозяйственному освоению Восточно-Европейской равнины. В хозяйственно-экономическом отношении — это важнейшая часть России. На ней проживает более 50% населения страны и размещено две трети общего количества городов и рабочих поселков. На территории равнины находится наиболее густая сеть шоссейных и железных дорог. Здесь есть месторождения угля, нефти, строительных материалов.
Нарушения поверхности, вызванные деятельностью человека.
Результатом активной хозяйственной деятельности стало сильное антропогенное преобразование территории. Территория, особенно в области крупных городов, испытывает сильное химическое и физическое загрязнение. Большая часть крупнейших рек — Волга, Днепр, Дон, Днестр, Западная Двина, Кама — зарегулированы и преобразованы в каскад водохранилищ. На обширных пространствах леса вырублены и лесные ландшафты превратились в сочетание лесов и полей. На песчаных почвах развита эрозия. Многие лесные массивы ныне — вторичные леса, где на смену хвойным и широколиственным породам пришли мелколиственные — береза, осина.
1 Площа з морями близько 180 мільйонів км²
2 Перші наукові дані про океан були отримані на початку 16 століття. Протягом 16—19 століть океан вивчався численними натуралістами. Систематичні дослідження розпочалися з початку 19 століття
3 Дно океану унікальне в геотектонічному відношенні, має більше вулканів, підводних гір і атолів, чим в усіх інших океанах разом. Тихий океан з усіх сторін оточений довгими суцільними поясами складчастих гір з діючими вулканами. Загальними особливостями рельєфу дна є найбільша, в порівнянні з іншими океанами, його розчленованість і слабкий розвиток шельфу (1,7 % всієї площі океану). Шельф (до 800 м) в Беринговому, Східно-Китайському, Південно-Китайському і Яванському морях, глибше зовнішнього краю від 150 до 500 м. Широкий шельф в Австралії, біля штату Квінсленд рясніє кораловими спорудами, на зовнішньому краї окаймованим найбільшим у світі Великим Бар'єрним рифом. Вздовж Північної і Південної Америки на сході океану — вузький шельф (декілька десятків кілометрів).
4 Більша частина Тихого океану розташована в субекваторіальних, тропічних, субтропічних і помірних кліматичних поясах, менша — в екваторіальному і субарктичному.У південній частині океану антициклональна циркуляція складається теплими течіями Південною Пасатною, Східно-Австралійською, і холодною течією Західних Вітрів і Перуанською. Північніше екватора, між 2—4° і 8—12° північної широти північні і південні циркуляції протягом року розділяються Міжпасатною (Екваторіальною) протитечією.
Середня температура води на поверхні в лютому змінюється від 26—28°C біля екватора, до −0,5—1 °C північніше 58° північної широти, біля Курильських островів і південніше 68° південної широти. У серпні температура дорівнює 25—29 °C біля екватора, 5—8° у Беринговій протоці і від −0,5 до 1 °C південніше 60—62° південної широти.
5 Флора і фауна характеризуються багатством і великим різноманіттям. Фауна Тихого океану налічує близько 100 тисяч видів (біологія); у фітопланктоні відомо близько 380 видів. У зоні шельфу представлені різноманітні бурі водорості, фукусові, Ламінарія водорості, молюски, черви, ракоподібні, голкошкірі та інші організми. Для тропічних широт характерний сильний розвиток коралових рифів.
Фауна риба включає не менше 2000 видів у тропічних широтах і близько 800 видів — у помірних (далекосхідні моря). В океані мешкає понад 2000 видів риб і 6000 видів молюсків. У північній частині океану поширені лососеві риби — лосось, кета, горбуша. У центральній частині багато тунця і оселедця, біля західного узбережжя — анчоусів. Риба є кормовою базою для птахів.
У північних помірних і в південних високих широтах живуть численні ссавці: кашалот, декілька видів смугастиків, морський котик; лахтак, морж і сивуч (на півночі), а також краби, креветки, устриці, головоногі молюски та інші. У фауні Тихого океану багато ендеміків.
6 Тихий океан відчуває на собі всі ті ж негативні наслідки антропогенних впливів, що й інші океани: переловили риби та інших морських тварин; теплове, шумове, нафтове забруднення; забруднення отрутохімікатами і побутовими стоками; радіоактивне зараження і тд
Объяснение:
география (т.е. местонахождение) научного комплекса тяготеет и тесно связано с:
1. Клалифицированной рабочей силой (научные кадры)
2. Крупные города
3.Наукоемкими отраслями промышленности (космическая, ракето- и ивиостроение, электроника и др.)
4. Высокий экономический уровень развития региона в целом